ТРАНСЦЕНДЕНТИЗМ ЯК ЧИННИК ОТОТОЖНЕННЯ АКСІОЛОГІЧНОЇ ТА ЕТИЧНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ В ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.42.5Ключові слова:
благо, щастя, цінність, ідеал, трансценден- тизмАнотація
Метою статті є обґрунтування трансцендентиз- му як чинника, який здійснив вплив на ототожнення аксіологічної та етичної проблематики в західноєвропейській філософії, починаючи від античної філософії та завершуючи початком ХХ ст. Методологічними засадами дослідження є парадиг- мальний підхід до специфіки розвитку історико-філософського процесу, який поєднується з генеалогічним методом, методами контекстуального аналізу, проблемно-категоріального аналізу й історико-філософської реконструкції. Наукова новизна. У статті розроблена концепція ототожнення аксіологічної та етичної проблематики в західноєвропейській філософії на основі парадигми трансцендентизму. Обґрунтовано, що транс- цендентизм у західноєвропейській філософії, який розвивається у філософських системах, починаючи з античності, створює підґрунтя для ототожнення низки аксіологічних та етичних понять, зокрема етичних – «цінність», «ідеал» та етичних – «благо», «щастя», унаслідок чого аксіологічна сфера включають- ся в етику та не виділяється як окрема наука. Висновки. Ото- тожнення аксіології та етики в західноєвропейській філософії, виходячи з аналізу основних ідей філософів, відбувається на семантичному рівні, який має світоглядні витоки. Зокре- ма, ототожнення аксіологічних (цінність, ідеал) та етич- них понять (благо, щастя) у західноєвропейській філософії ґрунтується на парадигмі трансцендентизму. Остання, у свою чергу, засновується на ідеї наявності вищої реальності, яка існує онтологічно, є справжньою, істинною та володіє найви- щими ступенями якостей речей, власне, сама є благом, цінністю й ідеалом. Унаслідок такого бачення буття людина не може самостійно будувати аксіологічні та гносеологічні системи, власне, не може бути «творцем» цінностей та істини, а здат- на тільки долучатися й розвивати вже наявні істини, ціннісні системи та ідеали, які мають трансцендентне походження.
Посилання
Аванесов С.С. Аксиологические мотивы в поэмах Гомера (1). ΣΧΟΛΗ. 2010. № 4 (2). С. 260–290. URL: https://classics.nsu.ru/schole/4/4-2-avan.pdf (дата звернення: 20.02.2021).
Аванесов С.С. «Горгий» Платона: опыт аксиологического комментария. ΣΧΟΛΗ. 2008. № 2 (2). С. 181–194. URL: https://classics.nsu.ru/schole/2/schole-2-2.pdf (дата звернення: 25.02.2021).
Аванесов С.С. Термин αξία в Гиппархе. ΣΧΟΛΗ. 2013. № 7 (2). С. 312–317. URL: https://classics.nsu.ru/schole/7/schole-7-2.pdf (дата звернення: 18.02.2021).
Аквинский Ф. Трактат о едином Боге. Аквинский Ф. Сумма теологии. Часть І. Вопросы 1–43 / пер. С. И. Еремеева. Киев, Москва : Эльга, Ника-центр, Элькор-МК, 2002. С. 20–347.
Арістотель. Нікомахова етика / пер. з давньогр. та прим. В. Ставнюка. Київ : Аквілон-Плюс, 2002. 480 с.
Бурханов Р.А. Становление трансцендентизма и трансцендентализма в античной философии. Общество: философия, история, культура. 2019. № 12. 6 с. URL: https://doi.org/10.24158/fik.2019.12.1 (дата звернення: 18.02.2021).
Декарт Р. Рассуждение о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках. Декарт Р. Сочинения : в 2 т. / ред. В. Соколов ; пер. с фр. Г. Слюсарева. Москва : Мысль, 1989. Т. 1. С. 250–296.
Кант І. Критика практичного розуму / пер. з нім., приміт. та післям. І. Бурковського ; наук. ред. А. Єрмоленко. Київ : Юніверс, 2004. 240 с.
Ковальов Є. Інтерпретація поняття цінностей: історичний аспект. Світогляд. Філософія. Релігія. 2012. № 3. С. 43–53.
Косач Т.М. Метафізична інтерпретація цінностей у філософії. Гілея. 2013. № 79 (12). С. 224–227.
Платон. Государство. Платон. Собрание сочинений : в 4 т. / ред. А. Лосев ; пер. с древнегреч. А.Н. Егунова. Москва : Мысль, 1994a. Т. 3. С. 79–420.
Платон. Законы. Платон. Собрание сочинений : в 4 т. / ред. А. Лосев ; пер. с древнегреч. А.Н. Егунова. Москва : Мысль. 1994b. Т. 4. С. 71–437.
Платон. Федон. Платон. Діалоги / ред. та пер. з давньогрец. Й. Кобіва. 2-ге вид. Київ : Основи, 1999. С. 234–292.
Суслин Р.А. Критический анализ классических концепций понимания термина «ценность». Гуманитарный вектор. 2014. № 2 (38). С. 50–57.
Радугин А.А., Перевозчикова Л.С. Проблема онтологического статуса ценностей в истории аксиологии. Научные ведомости. 2015. № 8 (205). C. 102–110.
Шохин В.К. Философия ценностей и ранняя аксиологическая мысль : монография. Москва : Издательство РУДН, 2006. 457 с.
Baumgarten A.G. Aesthetica. Frankfurt (Oder): impensis Ioannis Christiani Kleyb, 1750. 413 p. URL: https://archive.org/details/bub_gb_dop-KAAAAcAAJ/mode/2up (дата звернення: 02.02.2021).
Drabarek A. Przedmiot aksjologii. Dyskusje o naturze wartośti moralnych. Warszawa: Wydawnictwo Akademii Pedagogiki Specjalnej, 2019. 202 s.
Goclenii R. Lexicon philosophicum quo tanquam clave philosophiae fores aperiuntur, informatum opera & studio… Francofurti: typis viduae Matthiae Beckeri, impensis Petri Musculi & Ruperti Pistorij, 1613. 1166 р. URL: https://archive.org/details/ita-bnc-mag-00000915-001/page/n10/mode/2up(дата звернення: 15.02.2021).
Hoian I.M. Axiological Aspects of Moral and Legal Decision-Making. Anthropological Measurements of Philosophical Research. 2019. № 16. Р. 66–77. URL: https://doi.org/10.15802/ampr.v0i16.187572 (дата звернення: 15.02.2021).
Hoian І.M., Budz V.P. Antropological and Axiological Dimensions of Social Expectations and their Influence on Society’s Self-Organization. Anthropological Measurements of Philosophical Research. 2020. № 18. Р. 76–86. URL: https://doi.org/10.15802/ampr.v0i18.221379 (дата звернення: 15.02.2021).
Klein J. Of Archery and Virtue: Ancient and Modern Conceptions of Value. Philosophers’ Imprint. 2014. Vol. 14. № 19. P. 1–16. URL: http://hdl.handle.net/2027/spo.3521354.0014.019 (дата звернення: 11.02.2021).
Lapie P. Logique de la volonté. Paris : Felix Alcan, 1902. 400 р. URL: https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k743455/f1.item.r=Lapie%20P(дата звернення: 06.02.2021).
Yachin S.E. Critique of Axiological Reason: Why the Idea of Values has Achieved the Totality in Modern Culture. International Journal of Philosophy. 2019. Vol. 7. № 1. P. 31–40. URL: https://doi.org/10.11648/j.ijp.20190701.15 (дата звернення: 15.02.2021).