ОБҐРУНТУВАННЯ АНТРОПОДИЦЕЇ У ХРИСТОЛОГІЇ П.О. ФЛОРЕНСЬКОГО

Анотація

Розглядається христологія П.О. Флоренського – один з основних розділів його релігійно-філософської спадщини. Викладаються різні позиції сучасних дослідників щодо хрис- тології П.О. Флоренського. Мета статті – розкрити умови виправдання людини, концептуально викладені у христології П.О. Флоренського. Христологія П.О. Флоренського аналізу- ється в контексті Євангелії від Іоанна. Цей контекст дозволяє розглядати Христа не тільки в духовно-онтологічному аспек- ті, у Його єдності з Богом-Отцем, але також і в історично- му аспекті, а саме як Богоявлене людям Лице, яке наділяє їх духовною силою, що походить від Бога-Отця. Розглядаються основні проблеми, пов’язані із христологією П.О. Флоренського, як-от релігійний культ, антроподицея, релігійно-антропологіч- ний аспект антроподицеї. Методологія. Дослідження прове- дено на основі аналізу «конкретної метафізики» і «Філософії культу» П.О. Флоренського, які належать до пізнього періоду його творчості. В основі дослідження – історико-порівняльний метод. Наукова новизна. Показано, що в П.О. Флоренського христологія є ключем до його розуміння людини як ноуменаль- но-феноменальної двоєдності й обґрунтуванням його антро- подицеї – філософського за формою та релігійного за змістом учення про виправдання людини. Відзначається, що в П.О. Фло- ренського христологія експлікована у двох напрямах: від Бога до людини (релігійний культ) і від людини до Бога (антропо- логічний аспект антроподицеї). У релігійному культі Христос постає у двоєдності своєї Божественної і Людської природи як Боголюдина. Висновки. У висновках формулюється положення про те, що для П.О. Флоренського духовний шлях являє собою двоєдність теодицеї й антроподицеї, які ведуть людину до однієї мети – Богоспілкуванню через Богослужіння.