«ЕМОЦІЙНА МОВА» ЯК ЗАСІБ ЕФЕКТИВНОГО ВПЛИВУ В КОМУНІКАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.42.10Ключові слова:
емоційна мова, емоційне слово, комунікатив- ний вплив, свідомість, еволюція мозкуАнотація
У статті досліджується сутність, основні тлумачення поняття «емоційна мова», його місце в сучасному інформаційному просторі. Зважаючи на важливість емоцій для людини в її життєдіяльності, виникає потреба проаналізува- ти емоції, їхній вплив на ефективність комунікативної діяль- ності людини. Розглядаються підходи до розуміння поняття «емоційна мова» й оцінки доречності її застосування за умов академічно-наукового, соціально-побутового та політичного жанрів комунікацій. Мета. Визначити специфіку, прийнят- ність та ефективність застосування «емоційної мови» у кому- нікативній практиці. Методи. Результати дослідження отри- мані застосуванням таких методів: історіографічного аналізу для систематизації першоджерел та наукової літератури, які присвячені поняттю «емоційної мови», а також методів тео- ретичного узагальнення, порівняльного аналізу, аналізу та син- тезу. Наукова новизна. Автор пропонує під «емоційною мовою» розуміти стиль комунікування, який спрямований на трансля- цію емоційно забарвлених суджень щодо певного фрагмента дійсності. Ефективність емоційної мови під час переконання пояснюється вагомістю впливу емоційного рівня еволюції мозку на свідомість людини. Висновки. Емоційна мова є необхідним елементом для повноцінної життєдіяльності людини, а історія її застосування є багатовіковою. До структури емоційної мови можна віднести як вербальні, так і невербальні засоби. Засто- сування засобів емоційної мови сприяє збільшенню ефективнос- ті процесу переконання, що зумовлює їх активне використан- ня в комунікативній практиці. Деякі емоції складно виразити засобами природної мови. Емоційна мова є лише засобом люди- ни, лише від останньої залежить, для досягнення яких цілей її буде використано. Емоційна мова активно використовується як засіб маніпулювання.
Посилання
Амтор Ф. Нейронауки для чайников. Изд. 2-е. СПб. : ООО "Диалектика", 2020. 448 с.
Аристотель. Риторика. Поэтика. Пер. с дргреч. О. Цыбенко ; под ред. О. Сычева. Москва : Лабиринт, 2000. 224 с.
Бережнюк М. PRO et CONTRA застосування емоційної мови в аргументації. Молодий вчений. 2017. № 6. С. 80–86.
Ґоулстон М. Як спілкуватися з психами. Правила взаємодії з неадекватними й нестерпними людьми у вашому житті. Пер. з англ. А. Жищинської. Дніпро : Моноліт, 2019. 248 с.
Кассирер Э. Техника современных политических мифов. Вестник Московского университета. Серия 7 «Философия». 1990. № 2. С. 58–69.
Конверський А. Критичне мислення : підручник. Київ, 2018. 344 с.
Мягкова Е. Эмоциональная сфера человека и язык: подходы к исследованию. Язык, сознание, коммуникация : сборник статей / под. ред. Н. Уфимцевой, В. Красных, А. Изотова. Москва : МАКСПресс, 2010. Вып. 40. С. 118–124.
Новий довідник: Українська мова. Українська література / М. Радишевська та ін. 5-е вид. Київ : Казка, 2008. 864 с.
Первая судебная риторика. «Риторика для Геренния» (“Ad Herennium”) / под ред. Л. Шабанова ; пер., вступ. ст., коммент. С. Зверев, Е. Голубева. Санкт-Петербург : Алетейя, 2018. 148 с.
Спиноза Б. Избранные произведения : в 2-х т. Москва : Государственное издательство политической литературы, 1957. Т. 1. 631 c.
Orwell D. Politics and the English Language. Public Library. URL: http://www.public-library.uk/ebooks/72/30.pdf (дата звернення: 26.02.2021).
Macagno F. The Argumentative Uses of Emotive Language. SSRN. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1739820 (дата звернення: 26.02.2021).
The Positive Lexicography Project. Researchgate. URL: https://www.researchgate.net/publication/340721302_Lexicography_listed_by_alphabet (дата звернення: 01.03.2021).
