РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОЇ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.42.13Ключові слова:
особистість, суспільство, екзистенціалізм, людина, життя, філософАнотація
Мета. Дослідження спрямовано на здійснення комплексного аналізу розвитку людської особистості у гро- мадянському суспільстві та виявлення чинників, що вплива- ють на даний процес. Методологічні засади дослідження. Автор показує збільшення кризи та межових станів буття особистості в сучасному суспільстві. Ця ситуація потребує негайного вирішення, оскільки ХХІ століття – це етап системної трансформації суспільства. Науково-технічний про- грес створює умови для полегшення життя людини, обміну інформацією, спрощення побуту, цікавого дозвілля, водночас сприяє низці суперечливих з огляду на покращення умов «досяг- нень», як-от: удосконалення систем озброєння, процес «ство- рення людини», мінімізація людської активності у власному дозвіллі тощо. Це зумовило все більше поширення матеріальних та технічних цінностей, призвело до появи номінації «людина ХХІ століття». Це спричинило, що людина втратила баланс між усіма складовими частинами власної життєдіяльності та дезорієнтована в усьому універсумі людського буття. Авто- ром визначено, що через екзистенціальні постулати можна висвітлити принципи життєдіяльності пересічної людини, її долю. І саме представники цього напряму спроможні дати відповідь на запитання, які хвилюють сьогодення. Наукова новизна. Автором доведена необхідність визначення чинників, які впливають на розвиток людської особистості у громадянсь- кому суспільстві у ХХІ столітті. Адже кризове суспільство потребує термінового подолання деструктивних явищ у ньому, створення простору для особистісної самореалізації, повер- нення реальному процесові життєдіяльності тих ідеалів, які вироблялися протягом усієї історії людства і здатні здійснити всебічний вплив на духовний та інтелектуальний клімат сьо- годення. Висновки. Стаття визначає, що екзистенціал – це важливий чинник, який визначає буття конкретної людини, її ставлення до життя і смерті, до свого місця у світі. Саме цей чинник здійснює тотальний вплив на внутрішній стан, на став- лення людини до дійсності, її поведінку та самооцінку.
Посилання
Bazaluk O., Nezhyva O. Martin Heidegger and Fundamental Ontology. Annals of the University of Craiova. Philosophy series. Romania, 2016. № 38. P. 71–83.
Губин В., Некрасова Е. Философская антропология. Москва : ПЕР СЭ ; Сантк-Петербург : Университетская книга, 2000. 240 с.
José Ortega y Gasset. Holmes, Oliver, Zalta, Edward N. (ed.). The Stanford Encyclopedia of Philosophy, Metaphysics Research Lab, Stanford University, 2017.
Jackson Michael. Lifeworlds: Essays in Existential Anthropology. University of Chicago Press, 2012. P. 325.
Jörg Ruhloff Humanismus, humanistische Bildung, in Historisches Wörterbuch der Pädagogik, hg. von Dietrich Benner et al. Weinheim, Basel : Beltz, 2004. S. 443–454.
Хміль В., Koрх O. Ідея особистого самовизначення у філософії просвітництва. Антропологічні виміри філософських досліджень. 2017. № 11. С. 127–134. DOI: 10.15802/ampr.v0i11.105496.
Martin Heidegger and Karl Jaspers. The Heidegger – Jaspers Correspondence (1920–1963), Humanity Books. 2003.
Massey Heath The Origin of Time: Heidegger and Bergson. State University of New York Press, Albany, 2015. P. 271.
Nezhyva Olga. Future Ukrainian’s Image: modern vision. Philosophy & Cosmology. Kyiv, 2015. Vol. 14. P. 175–179.
Puntel, Lorenz, Being and God: A Systematic Approach in Confrontation with Martin Heidegger, Emmanuel Levinas, and Jean-Luc Marion, Evanston, IL : Northwestern University Press, 2012.
Rosado Haddock G.E. On Husserl’s Distinction between State of Affairs (Sachverhalt) and Situation of Affairs (Sachlage) /, Husserl Or Frege?: Meaning, Objectivity, and Mathematics : Haddock / C. Ortiz Hill, G.E. Rosado. Chicago : Open Court, 2000. P. 253–262.
Shusterman Richard. Philosophie als Lebenspraxis. Wege in den Pragmatismus / Richard Shusterman. Berlin : Akademie-Verlag, 2001. P. 267.
Stokes Patrick. The Naked Self: Kierkegaard and Personal Identity. Oxford : Oxford University Press. 2015.
Wittrock Bjorn. Social Theory and Global History: the Three Cultural Crystallizations. Thesis Eleven. 2001. № 65. P. 27–50.
