ТРУДНОЩІ ЛОГІКО-ЛІНГВІСТИЧНОГО РОЗРІЗНЕННЯ ТЕРМІНІВ «СМИСЛ» І «ЗНАЧЕННЯ»

Анотація

Метою статті є артикуляція труднощів логіко- лінгвістичного розрізнення термінів «смисл» та «значення». Методологічними засадами є субстанційний і функціональний, феноменологічний і герменевтичний підходи, засади транс- цендентальної семіотики, аналітичної філософії та соціаль- но-структурного аналізу. Дослідження спирається на доробок вітчизняних та закордонних авторів. Наукова новизна полягає в тому, що зроблено спробу окреслити логіко-лінгвістичне роз- різнення термінів «смисл» та «значення; артикульовано увагу, що розрізнення подібних, однак не збіжних філософських тер- мінів сприяє формуванню філософського словника українською мовою; розширення філософського словника українською мовою уможливлює поглиблення вітчизняного філософського дискур- су; розрізнення термінів «смисл» та «значення» увиразнює ана- ліз сенсу життя у некласичних філософських підходах. Висно- вки. Щодо смислу й значення наявні дві тенденції у розумінні взаємообумовленості цих двох понять. Перша з них стверджує тотожність смислу й значення, а друга звертає увагу на те, що вони утворюють певну опозиційність, яка не є яскраво вираженою. Термін «значення» (“meaning”) виникає у серед- овищі англійського емпіризму. Слововжиток цього терміна у середовищі англійського емпіризму є розмитим. Європейці як прибічники функціональної теорії схильні дотримуватися позиції тотожності смислу й значення. Згідно із субстанцій- ним підходом терміни «смисл» і «значення» не тотожні. Термін «смисл» (“sense”), який наділений лінгвістичним та критич- ним значенням і має продовження у сучасному слововжитку, не є однозначно тотожним із терміном «смисл». Щодо перекладу англійського “sеnsе” українською мовою, то його можна пере- класти як «сенс», коли наголошуємо на «чуттєвій» складовій частині. Акцентуючи увагу на логіко-семантичному, когнітив- но-семіотичному чи онтологічному аспекті, перекладаємо його як «смисл». Німецьке “Sinn” варто перекладати як «сенс», оскільки воно має інтенційну спрямованість, яка втрачається, якщо ми перекладаємо його як «смисл/значення». Цей термін тяжіє до англосаксонського коріння із семантикою «бажати», «мати намір», що свідчить про його цільову природу, отже, сприяє зв’язку декількох полюсів смислу.