ТРУДНОЩІ ЛОГІКО-ЛІНГВІСТИЧНОГО РОЗРІЗНЕННЯ ТЕРМІНІВ «СМИСЛ» І «ЗНАЧЕННЯ»

Автор(и)

  • Лідія САФОНІК Львівський національний університет імені Івана Франка

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4700.42.15

Ключові слова:

смисл, значення, сенс, знак, істина, дискурс

Анотація

Метою статті є артикуляція труднощів логіко- лінгвістичного розрізнення термінів «смисл» та «значення». Методологічними засадами є субстанційний і функціональний, феноменологічний і герменевтичний підходи, засади транс- цендентальної семіотики, аналітичної філософії та соціаль- но-структурного аналізу. Дослідження спирається на доробок вітчизняних та закордонних авторів. Наукова новизна полягає в тому, що зроблено спробу окреслити логіко-лінгвістичне роз- різнення термінів «смисл» та «значення; артикульовано увагу, що розрізнення подібних, однак не збіжних філософських тер- мінів сприяє формуванню філософського словника українською мовою; розширення філософського словника українською мовою уможливлює поглиблення вітчизняного філософського дискур- су; розрізнення термінів «смисл» та «значення» увиразнює ана- ліз сенсу життя у некласичних філософських підходах. Висно- вки. Щодо смислу й значення наявні дві тенденції у розумінні взаємообумовленості цих двох понять. Перша з них стверджує тотожність смислу й значення, а друга звертає увагу на те, що вони утворюють певну опозиційність, яка не є яскраво вираженою. Термін «значення» (“meaning”) виникає у серед- овищі англійського емпіризму. Слововжиток цього терміна у середовищі англійського емпіризму є розмитим. Європейці як прибічники функціональної теорії схильні дотримуватися позиції тотожності смислу й значення. Згідно із субстанцій- ним підходом терміни «смисл» і «значення» не тотожні. Термін «смисл» (“sense”), який наділений лінгвістичним та критич- ним значенням і має продовження у сучасному слововжитку, не є однозначно тотожним із терміном «смисл». Щодо перекладу англійського “sеnsе” українською мовою, то його можна пере- класти як «сенс», коли наголошуємо на «чуттєвій» складовій частині. Акцентуючи увагу на логіко-семантичному, когнітив- но-семіотичному чи онтологічному аспекті, перекладаємо його як «смисл». Німецьке “Sinn” варто перекладати як «сенс», оскільки воно має інтенційну спрямованість, яка втрачається, якщо ми перекладаємо його як «смисл/значення». Цей термін тяжіє до англосаксонського коріння із семантикою «бажати», «мати намір», що свідчить про його цільову природу, отже, сприяє зв’язку декількох полюсів смислу.

Посилання

Вітгенштайн Л. Tractatus logico-philosophicus. Філософські дослідження. Київ : Основи, 1995.

Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей / наук. ред. Б. Кассен. Т. 1. Київ : Дух i літера, 2011.

Карнап Р. Значение и необходимость. Исследование по семантической и модальной логике. Москва : изд-во иностранной литературы, 1959.

Сафонік Л. Питання щодо розрізнення деяких подібних термінів в українській філософській дослідницькій літературі. Альманах «Університетська кафедра». 2018. № 6. С. 75–84.

Сомс С. Істина, значення і розуміння / пер. з англ. А. Синиці. Антологія сучасної аналітичної філософії, або жук залишає коробку. Львів : Літопис, 2014. С. 63–67.

Столнейкер Р. Прагматика. Synytsya A. / пер. з англ. А. Синиці. Антологія сучасної аналітичної філософії, або жук залишає коробку / за наук. ред. А. Синиці. Львів : Літопис, 2014. С. 40–60.

Фреге Г. Смысл и денотат. Семиотика и информатика. Opera selecta. 1977. № 35. С. 352–379.

Quine W. From a logic point view: 9 logico–philosophical essays. Cambridge, Massachusetts, London : Harward University Press, 1953.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-04