РОЗУМІННЯ ПРИРОДИ ПОНЯТТЯ В ДІАЛЕКТИЦІ: ФІЛОСОФСЬКО-ОСВІТНІЙ ВИМІР
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.43.3Ключові слова:
поняття, діалектика, методологія, педагогіка, освіта, всезагальне, абстрактне, конкретнеАнотація
Мета статті – розкрити методологічну роль розуміння природи поняття в класичній діалектиці для сучасної педагогічної теорії та практики. Методологічні засади. Засобами досяг- нення поставленої мети є сама діалектика в її класичному варіанті, виражена через необхідні категоріальні зв’язки. Тим самим вона розуміється як логіка й теорія пізнання, доведені до етики, естетики і тим самим до мислячої педагогіки. Наукова новизна. У статті обґрунтовується думка, що розуміння природи поняття в класичній діалектиці має серйозне філософсько-освітнє значен- ня, оскільки може постати рефлексивною методологією дійсної педагогічної теорії та практики. Діалектико-логічне розкриття природи поняття як такого протистоїть звичайному тлумачен- ню поняття у формальній логіці, на яку суцільно орієнтована педагогіка. Поняття в діалектиці (насамперед у Геґеля) розкривається як єдність усезагального, особливого й одиничного. При цьому вельми значимим для педагогіки є розрізнення конкретно-всезагального й абстрактно-загального, відповідно, принципово різних способів узагальнення: емпіричного та власне рефлексивно-теоретич- ного. Оволодіння поняттями в їх істинному розумінні причетне до набуття свободи й вирішує про- блему поєднання набутих в освіті знань і реального життя. Висновки. Якщо педагогіка насправді стурбована процесами побудови власне людського в людському індивідові, вона жодним чином не омине діалектичного способу розуміння природи поняття. Проте для цього має бути розвинена певна філософська культура педагогів, без якої оволодіти змістом істинної понятійної форми про- сто неможливо. Якщо ж педагогіка й надалі буде користуватися лише формально-логічним знан- ням у способі побудови методики навчання, то вона, урешті-решт, виявиться нездатною вийти з нинішньої системної кризи.
Посилання
Босенко В.А. Воспитать воспитателя. Заметки по философским проблемам педагогики и педагогическим проблемам философии. Киев : Всеукраинский союз рабочих, 2004. 352 с.
Возняк В.С. Діалектика: принцип всезагального зв’язку. Людинознавчі студії. Серія «Філософія» : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич, 2020. Вип. 40. С. 20–33. URL: https://doi.org/10.24919/2522-4700.40.200798.
Возняк В.С. Особенности диалектического понимания категории «развитие». Людинознавчі студії. Серія «Філософія» : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / ред кол. О. Ткаченко (головний редактор) та ін. Дрогобич : Ред.-вид відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2017. Вип. 34. С. 32–43.
Возняк В.С. Значення класичної діалектики для педагогіки. Людинознавчі студії. Серія «Філософія» : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / ред. кол. Н. Скотна (головний редактор) та ін. Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2021. Вип. 42. С. 87–103. URL: https://doi.org/10.24919/2522-4700.42.6.
Возняк В.С. Диалектика как логика нравственного отношения. Проблеми гуманітарних наук. Серія «Філософія» : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич : Видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2018. Вип. 39. С. 35–45. URL: https://doi.org/10.24919/2522-4727.39.139565.
Возняк В.С., Войтків Л.В. Інновації в освіті: діалектика якісних змін. Людинознавчі студії. Серія «Філософія» : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / ред. кол. Ю. Шабанова (головний редактор) та ін. Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2020. Вип. 41. С. 39–54. URL: https://doi.org/10.24919/2522-4700.41.3.
Гегель Г.В.Ф. Наука логики : в 3 т. Москва : Мысль, 1972. Т. 3. 371 с.
Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук : в 3 т. Москва : Мысль, 1974. Т. 1. 452 с.
Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа. Москва : Наука, 2000. 495 с.
Ильин И.А. Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека. Санкт-Петербург : Наука, 1994. 542 с.
Ліпін М.В. Освіта в модифікаціях сучасного світу. Київ : Київський нац. торг.-економ. ун-т, 2018. 340 с.
Лисий В. Діалектика : навчальний посібник. Львів : НЛУ імені Івана Франка, 2014. 480 с.
Лобастов Г.В. Диалектика разумной формы и феноменология безумия. Москва : Русская панорама, 2012. 560 с.
Лобастов Г.В. Философские, психологические и педагогические проблемы формирования личности : монография. Усть-Каменогорск, 2014. 247 с.
Лобастов Г.В. Диалектика как проблема. Мир Большого Алтая : международный научный журнал. 2016. № 2 (3.2). С. 532–541.
Петрушенко В.Л. Філософія знання: онтологія, епістемологя, аксіологія. Львів : Асхіл, 2005. 296 с.
Bekharst, D. Consciousness and revolution in soviet philosophy From the Bolsheviks to Evald Ilyenkov. New-York : Cambridge university press, 1991.
Zsizsek, Slavoj (2018). Evald Ilyenkov’s cosmology: the point of madness of dialectical materialism. URL: https://thephilosophicalsalon.com/evald-ilyenkovs-cosmology-the-point-of-madness-of-dialectical-materialism/.
Oittinen, Vesa Evald Ilyenkov, the Soviet Spinozist. Dialectics of the Ideal. Evald Ilyenkov and Creative Soviet Marxism. Ed. Alex Levant and Vesa Oittinen. 2011. URL: https://doi.org/10.1163/9789004246928_006.
