ТОТОЖНІСТЬ МИСЛЕННЯ ТА БУТТЯ ЯК ФУНДАМЕНТ ТОТАЛЬНОСТІ ФІЛОСОФІЇ ГЕҐЕЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.43.4Ключові слова:
мислення, буття, європейська метафізика, діалектика, історія філософіїАнотація
Мета роботи полягає в демонстрації та інтерпретації принципу тотожності мислення та буття як фундаментальної передумови для цілісного осмислення філософії Геґеля як граничної події класичної європейської філософії. Методологічні засади. Специфіка дослідження вимагає застосу- вання класичної історико-філософської методології. У дослідженні задіяно методи текстологічного, понятійного й логіко-структурного аналізу. Вихідною методологічною засадою є діалектичний прин- цип єдності історичного та логічного. Наукова новизна. У статті доводиться необхідність пошуку принципово нового, інтегрального й цілісного підходу до розуміння філософії Геґеля. Це викликано недостатністю наявних підходів, котрі випускають з уваги принципову єдність логіки й теоретичної системи у філософії Геґеля. Це призводить до вельми широкого спектру необґрунтованих звинувачень Геґеля в надмірній універсалізації своєї філософії. Автор демонструє унікальність і специфічність діалектичної логіки як єдності логіки, теорії та методу. Завдяки цій унікальності діалектика постає ланкою, що дає змогу інтерпретувати онтологічні засади гегелівської філософії через принцип тотожності мислення й буття. Висновки. Здійснене дослідження дає змогу зробити висновок, що унікальна всеохопність і тотальність філософії Геґеля не є деякою суб’єктивною амбіцією автора, що претендує на вираження остаточної істини. Натомість покладення в основу розуміння філософії Геґеля принципу тотожності мислення й буття вписує гегелівський філософський проект у загальну історію розвитку європейської філософії. Також це дає змогу інтерпретувати філософію Геґеля як фінальну реалізацію внутрішніх імпульсів європейської філософії та фундаментальну філософську подію, котра дотепер має кардинальний вплив на будь-які сучасні філософські парадигми. У рамках таких висновків актуалізується питання, якою мірою гегелівська філософія може постати проясню- вальним наративом для сучасної антропологічної ситуації.
Посилання
Гнатюк Я.С. Догматизм у логіці та його подолання засобами логіки: комунікації історичних логік. Науковий вісник Чернівецького національного університету. Серія «Філософія». Чернівці, 2019. Вип. 811. С. 56–61.
Лимонченко В.В. Борьба с Гегелем как лоботомия мысли. Філософські пошуки : до 250-річчя з дня народження Г.В.Ф. Гегеля. Львів : Новий Світ-2000, 2020. Вип. 2 (12). С. 63–72.
Философия Гегеля: новые переводы, исследования, комментарии / под общ. ред. Е.В. Мареевой. Москва : Изд-во СГУ, 2014. 514 с.
Філософські пошуки : до 250-річчя з дня народження Г.В.Ф. Гегеля. Львів : Новий Світ-2000, 2020. Вип. 2 (12). 172 с.
Хайдеггер М. Гегель 1. Негативность. Разбирательство с Гегелем в ракурсе вопроса о негативности (1938–1939, 1941) 2. «Введение» в «Феноменологию духа» (1942) / пер. с нем. А.П. Шрубелева. Санкт-Петербург : Владимир Даль, 2015. 319 с.
Ashton P. William Maker, Philosophy Without Foundations: Rethinking Hegel (Albany: State University of New York Press, 1994). Hegel Bulletin. 2005. № 26 (1–2). Р. 100–107.
Lumsden S. The Rise of the Non-Metaphysical Hegel. Philosophy Compass. 2008. № 3б. Р. 51–65.
Maker, William Philosophy Without Foundations: Rethinking Hegel. State University of New York Press, 1994.
Miller E. Hegel on Reflection and Reflective Judgement. Hegel Bulletin, 2021. № 42 (2). Р. 201–226.
Rödl S. Logic, Being and Nothing. Hegel Bulletin. 2019. № 40 (1). Р. 92–120.
Taylor C. Hegel. Cambridge : Cambridge University Press, 1975.
