КОІНСИДЕНТОЛОГІЯ ЙОЕЛЯ РЕГЕВА ТА СУЧАСНА МАТЕРІАЛІСТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4700.43.6

Ключові слова:

коінсидентологія, матеріалізм, субстанція, відчуження, діалектика, горизонталь- на онтологія, новий матеріалізм, явище, сутність

Анотація

Метою статті є визначення логіки й місця вчення ізраїльського філософа Йое- ля Регева під назвою «коінсидентологія» в контексті сучасної матеріалістичної філософії (Бру- но Латур, Квентін Мейясу, Ґрем Гарман, Мануель Деланда, акселераціоністи). Методологічними засадами дослідження стали історико-філософська компаративістика, аналіз і синтез, узагаль- нення. Наукова новизна. Сучасна філософія в особі нових матеріалістів загрузла в антиноміях: об’єктивна реальність існує тут і раз і з необхідністю або ж потенційна, невичерпна й контин- гентна, пізнавана або непізнавана, речі конституйовані відносинами або ж внутрішніми якостя- ми, капіталізм функціонує за допомогою технологічного детермінізму або соціального детермінізму, існує загальна онтологія об’єктивної реальності (усі об’єкти суть «х») або партикулярна онтологія об’єктивної реальності («усі об’єкти» є унікальними, сингулярними). Йоель Регев у вченні під назвою «коінсидентологія» намагається розв’язати ці антиномії, реанімуючи в суто метамодерністському дусі спінозівську теорію субстанції (єдність у відмінності) й діалектико-матеріалістичну філософію (привласнення та відчуження, наближення й віддалення атрибутів субстанції). Висновки. Сучасні матеріалістичні філософи вважають один принцип, одну сторону, один атрибут, одну категорію реальності принципом, згідно з яким інша сторона тощо виключається, виноситься за дужки або розуміється як недосяжні Благо, Істина, Надлишок. Якраз у цьому полягає небезпека, на думку Й. Реге- ва, оскільки такі мислителі атрибутів не мислять субстанційно, пріоритизують один із атрибутів, принцип розділеності, тоді як головний принцип субстанції Й. Регев позначає як утримання-разом- розділеного, а відчуження атрибутів – як Іманентне Неможливе. Сучасні філософи здійснюють битву атрибутів, створюючи різні версії Іманентно Неможливого, або даності неданого, уважа- ють неосновний атрибут недостойним, ідеальним, що дає можливість перебільшення значущості основного атрибута: необхідність виявляється жертвою контингентного, відношення – якості, людина – технології, людське – нелюдського й vice versa. Замість розуміння внутрішнього поділу єдиної субстанції, виходить битва трагічно розділених атрибутів. Суть коінсидентальної філософії полягає якраз у тому, щоб побачити справжній конфлікт за пеленою примарних конфліктів, бороть- бу розсварених атрибутів між собою для фіксації єдності, субстанційності, розкрити механізм, що створює тягу до Іманентно Неможливого.

Посилання

Королева М. Делим надвое, или Как делать искусство по методу Йоэля Регева. Spectate. 08/09/2020. URL: https://spectate.ru/regev-art/ (дата звернення: 16.07.2021).

Куртов М. Система и колапс. Регев Й. Коинсидентология: краткий трактат о методе. Санкт-Петербург : Транслит, 2015. С. 2–6.

Регев Й. Дисс-на-Land. Логос. 2018. Том 28. № 2. С. 139–158. URL: https://www.doi.org/10.22394/0869-5377-2018-2-139-156 (дата звернення: 16.07.2021).

Регев Й. Коинсидентология: краткий трактат о методе. Санкт-Петербург : Translit, 2015.

Регев Й. Критика фильтрующего разума. На месте одного селфи всегда находятся два. Логос. 2014. Том 4. № 100. С. 87–94.

Регев Й. Тезисы о прокрастинации. Художественный журнал. 2013. № 92. URL: http://moscowartmagazine.com/issue/6/article/54 (дата звернення: 16.07.2021).

Фадєєв В. Конституція Модерну і повернення матеріального. Етнічність. Культура. Історія. Соціально-філософські нариси. Київ, Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М., 2019. C. 57–70.

Abadía M.C. New Materialisms: Re-thinking humanity within an interdisciplinary framework. InterCultural Philosophy. 2018. № 1. P. 168–183. URL: https://doi.org/10.11588/icp.2018.1.48071 (дата звернення: 16.07.2021).

Coombs N. Speculative Justice: Quentin Meillassoux and Politics. Theory & Event. 2014. Vol. 17. № 4.

Culp A. Dark Deleuze. Alienocene – Theory/Fiction, 2018. URL: https://alienocene.files.wordpress.com/2018/03/dark-d-to-print.pdf (дата звернення: 16.07.2021).

De Vries G. Bruno Latour. Polity Press, 2016. 221 p.

DeLanda M. A New Philosophy of Society: Assemblage Theory and Social Complexity. Continuum, 2006. 150 p.

DeLanda M. Assemblage theory. Edinburgh University Press, 2016. 208 p.

Fox N., Alldred P. New Materialism. SAGE Research Methods Foundations / P. Atkinson, S. Delamont, A. Cernat, J.W. Sakshaug, R.A. Williams (Eds.). 2019. URL: https://www.doi.org/10.4135/9781526421036768465 (дата звернення: 16.07.2021).

Harman G. An Outline of Object-oriented Philosophy. Science progress. 2013. Vol. 96. № 2. P. 187–199. URL: https://doi.org/10.3184/003685013X13691199842803 (дата звернення: 16.07.2021).

Harman G. Object-Oriented Ontology: A New Theory of Everything. Penguin Books, 2017. 298 p.

James I. The new French philosophy. Polity, 2012. 221 p.

Kolozova K. Capitalism’s Holocaust of Animals: A Non-Marxist Critique of Capital, Philosophy and Patriarchy. Bloomsbury Publishing, 2019. 184 p. URL: https://www.doi.org/10.5040/9781350109704 (дата звернення: 16.07.2021).

Meillassoux Q. After Finitude: An Essay on The Necessity of Contingency. Continuum, 2008. 160 p.

Mills C. Towards A Future Post-Capitalism: Accelerationism and Its Aesthetics. University of London, 2016. 53 p.

Sargento P. New Materialism and Neutralized Subjectivity. A Cultural Renewal? Cultura. 2013. Vol. 10. № 2. P. 113–125. URL: https://doi.org/ 10.5840/cultura201310216 (дата звернення: 16.07.2021).

Schmidgen H. Bruno Latour in Pieces. Fordham University Press, 2014. 175 p. URL: https://doi.org/10.1515/9780823263721 (дата звернення: 16.07.2021).

Srnicek N., Bryant L., Harman G. Towards a Speculative Philosophy. The Speculative Turn: Continental Materialism and Realism. Re. press, 2011. P. 1–19.

Supachalasai C. The Politics of Accelerationism: Future, Modernity, Technology, and Subjectivity in the Late Capitalism. Journal of Social Sciences Naresuan University, 2016. Vol. 12. № 2. P. 43–69. URL: https://doi.org/10.14456/jssnu.2016.14 (дата звернення: 16.07.2021).

Van den Akker R., Vermeulen T. Periodising the 2000s, or, the Emergence of Metamodernism. Metamodernism: Historicity, affect, and Depth after postmodernism. Rowman & Littlefield Publishers, 2017. P. 1–19.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-29