ЛЮДЯНІСТЬ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПІЗНАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ОСВІТНІХ РЕАЛІЙ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.43.18Ключові слова:
людяність, соціальне пізнання, освіта, філософія освіти, Г. Сковорода, І. Франко, Н. Кобринська, щастя, гуманітаристика, художня літератураАнотація
Метою статті є аналіз проблеми людяності як ключового та ціннісного підґрунтя існування та розвитку освіти. Соціальне пізнання сучасного стану освіти слугує методологічним інструментом виявлення недоліків у царині освіти та водночас сприяє окресленню тенденцій і пер- спектив розвитку освіти як всеохоплюючого суспільного явища. Методологія. Засобами досягнен- ня поставленої мети є принципи і категорії діалектики, філософської антропології, ціннісний та соціокультурний підхід, феноменологічний та герменевтичний дискурси, методи аналізу та син- тезу, компаративістики. Наукова новизна. Соціальні реалії в сучасному українському суспільстві можна визначити як межові та кризові, що постають такими, які потребують спеціального аналізу для вияву «хворобливих» явищ в освіті та у гуманітарній галузі. Духовно-антропологічні цінності роз- глядаються як смислові та серцевинні крізь призму ідей Григорія Сковороди, Івана Франка, Наталії Кобринської. Освіта повинна посідати чільне місце в суспільному житті та стати інтегральним підґрунтям для його прогресивного духовного поступу. Водночас головна мета освіти має полягати у проявленні людяності через гуманітаристику з метою досягнення щастя для кожної особисті. Вис- новки. Кризові та «хворобливі» явища в освіті породжені такими ж характеристиками суспільного стану. Діалектичний взаємозв҆язок суспільства та культури через освіту і, навпаки, освіти через епідемію в духовно-гуманітарній складовій частині суспільства та сучасної цивілізаційно-культурної ситуації потребують негайних втручань, але не постійних реформ, що більше нівелюють усі попередні культурно-освітні здобутки, ніж творять нову школу та освіту, що аж ніяк не сприяють просвітленню душі кожної людини, її проявленню, її образотворенню. Орієнтовними тенденціями роз- витку освіти повинні стати духовність, філософія, філософія освіти, прагнення до знань, а не обмін інформацією, досягнення щастя кожною особистістю засобами освіти, а саме гуманітарної освіти, формування умов із боку держави для забезпечення належного рівня освіти та реалізації особистості у суспільстві як вільної, повноправної, освіченої та щасливої Людини. Над імплементацією саме таких ідей варто працювати та втілювати їх у життя, треба будувати справжню освіту як осе- реддя людяності, культури та духовності, царину науковості та технологічності.
Посилання
Біленко Тетяна. Феномен слова в українських реаліях: (Філос. аспект): Монографія. К. : Знання України, 2003. 432 с.
Вербицька Л. Людина і природа в науковій концепції Івана Франка. 2018. URL.: https://md-eksperiment.org/post/20180726-lyudina-i-priroda
Возняк В.С. Співвідношення розсудку і розуму як філософсько-педагогічна проблема: Монографія / В.С. Возняк. Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2008. 357 с.
Євдокимов В.І., Микитюк О.М. Г.С. Сковорода про виховання молоді. Педагогіка і психологія: збірник наукових праць: присвяч. 275-й річниці від дня народж. Г. Сковороди / М-во освіти України, Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. Випуск 6. Харків, 1998. С. 3‒4.
Кобринська Н.І. Вибрані твори. К. : Дніпро, 1980. 446 с.
Козлов Є Хочеш бути щасливим ‒ будь ним. Університетська кафедра. 2012. № 1. С. 68‒78. URL.: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukaf_2012_1-9
Мовчан В.С. Історія і теорія етики. Курс лекцій. Навч. посібник / В.С. Мовчан. Дрогобич : Коло, 2003. 512 с.
Навчальний посібник з курсу «Філософія освіти» для осіб, що навчаються в магістратурі за спеціальністю «Педагогіка вищої школи». / Т.Н. Кучера, Л.І. Насонова, В.В. Дейнека. Харків : ХНМУ, 2015. 63 с.
Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи / За заг. ред. Михайла Грищенка. Ухвалений рішенням колегії МОН 27/10/2016.URL:http://www.https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf
Попович М.В. Діалог культур і раціональність // Історія філософії: Досвід теоретичної саморефлексії. К. : Укр. центр дух. культури, 1998. С. 69-71.
Сковорода Г. Розмова, що називається Алфавіт, або Буквар миру. Пізнай в собі людину / Пер. М. Кашуба. Пер. поезії В. Войтович. Львів : Світ, 1995. 528 с.
Соціальна філософія: Короткий Енциклопедичний Словник / Загальна редакція і укладання: В.П. Андрущенко, М.І. Горлач. Київ-Харків : ВМП «Рубікон», 1997. 480 с.
Фоменко Л., Янко Ж. Концепт «ненормального» в философии М. Фуко. Людинознавчі студії : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філософія» / ред. кол. Н. Скотна (головний редактор) та ін. Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2021. Випуск 42. С. 317‒328.
Франко, І. Мислі о еволюції в історії людськості. Повне зібрання творів у 50-ти томах. Т. 45. К.: Наукова думка, 1986. С. 76‒139.
Фуко Мишель. Герменевтика субъекта. Курс лекций в Коллеж де Франс, 1982. Выдержки (перев. с франц. И.И. Звонаревой) // Социологос / Сост, общ.ред. и предисл. В.В. Винокурова, А.Ф. Филиппова. М. : Прогресс, 1991. С. 284‒311.
Чижевський Д. Філософія Г.С. Сковороди. Філософські твори: в 4-х тт. Т.1. [Під ред.В. Лісового]. К. : Смолоскип, 2005. С. 163‒388.