ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЕТОСУ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.44.18Ключові слова:
аксіологія наукової діяльності, етос науки, дисциплінарна матриця, міждисциплінарність, трансдисциплінарність.Анотація
Мета статті – виявити основні етапи розвитку досліджень у галузі наукової аксіології та надати їх стислу характеристику. Методологічними засадами стали порівняльний метод, історико-генетичний підхід, який дозволяє виокремити певні історико-культурні особливості кожного етапу становлення вчення про аксіологічні складові у науковому пізнанні. Наукова новизна: Етос науки включає до себе не лише правила і норми суто морального характеру. До нього входять також правила і принципи суто професійної, наукової діяльності. Ці правила і принципи є головною складовою так званої дисциплінарної матриці, яку детально дослідив Т. Кун. Дисциплінарна матриця змінюється в залежності від етапу розвитку науки, тому ми вважаємо ефективним для розробки періодизації етосу науки спиратися на особливості дисциплінарних матриць на різних етапах розвитку науки. Перший етап – класична наука, нормативні правила якої сформулював Р. Мертон і які знайшли відображення у класичній дисциплінарній матриці Т. Куна. Особливістю наступного етапу є міждисциплінарність наукових досліджень, яку втілено у некласичній дисциплінарній матриці. Цей тип матриці характеризується рухливою стійкістю структури дисциплінарної матриці та мов міждисциплінарної комунікації. Сучасний період розвитку науки отримав назву постнекласичного (трансдисциплінарного) етапу. Норми етосу на цьому етапі набувають динамічного характеру, явно демонструючи залежність від цілей, поставлених тим чи іншим науковим співтовариством та від прийнятих ним внутрішніх норм. Висновки. Аналіз проблеми показав, що феномен дисциплінарної матриці є зручним і ефективним інструментом для дослідження аксіологічних характеристик наукової діяльності та розробки періодизації етапів розвитку наукового етосу науки. У дослідженні доведено наявність трьох значних етапів розвитку етосу науки: класичного, некласичного та постнекласичного, а також проаналізовано суттєві трансформації, які відбуваються в аксіологічній сфері наукової діяльності.
Посилання
Budanov, V.G. (Ed.). (2004). Sinergetica kommunikativnyh szrnariyev [Synergy of communication scenarios]. Sinergeticheskaya paradigma. Kognitivno- kommunikativnye strategiyi sovremennogo nauchnogo poznaniya (Synergetic paradigm. Cognitive and communicative strategies of modern scientific knowledge). Moskva [in Russian].
Zaglada, V.M. (Ed.). (2010). Konsepziya zinnisno-neytralnoyi nauki i gumanism [The concept of value-neutral science and humanism]. Sententiae: nauk. prazi Paskalivskogo tovaristva. (Scientific works of the Pascal Society). Issue XVI–XVIII (pp. 21–32). Vinnizya [in Ukrainian].
Zaglada, V.M. (Ed.). (2008). Osoblivosti naukovoyi razionalnosti na meghi ХХ–ХХІ stolity: neobhidnist onovlennya idealiv ta kryteriyiv. [Feature of scientific rationality at the turn of the XX–XXI centuries: the need to update the ideals and criteria]. Mighnarodna naukova konferenziya “Dni nauky filosofskogo fakultetu”. Materialy dopovidey ta vystupiv. (International scientific conference. “Days of science of the facultu of Philosophy”. Materials of reports and speeches). P. VII. (pp. 66–68). Kyiv [in Ukrainian].
Zaglada, V.M. (Ed.). (2008). Fundamentalne i prikladne v nauzi: aksiologichni aspekty. [Fundamental and applied in science: axiological aspects]. Visnik GHDU im. I. Franka. (Bulletin of ZhSU named after I. Franko). № 41. (pp. 7–12). Ghytomir [in Ukrainian].
Kiyaschenko, L.P., Tischenko, P.D. (Ed.). (2004). Filosofiya transdisziplinarnosti kak opyt prakticheskogo filosofstvovaniya. [Philosophy of transdisciplinarity as an experience of practical philosophizing] Praktychna filosofiya. (Practical philosophy). № 2. (pp. 29–53). Kyiv [in Ukrainian].
Kun, T. (Ed.). (1975). Struktura nauchniyh revolyuciy. [The structure of scientific revolutions]. Moskva : Progress [in Russian].
Mikeshina, L.A. (Ed.). (2007). Epistemologiya tsennostey. [Epistemology of values]. Moskva : ROSSPEN [in Russian].
Naukoviy svitoglyad na slami stolit. (Ed.). (2006). [Scientific worldview at the turn of the century]. Monografy. (Monographs) (Lukyanez V.S., Kravchenko O.M., Ozadovskaya, Moroz O.Ya.). Kyiv : Parapan. [in Ukrainian].
Svitoglyadni implicaziyi nauky. (Ed.). (2004). [Worldview implication of science]. Kyiv : Parapan [in Ukrainian].
Flek, L. (Ed.). (1999) Vozniknoveniye i razvitiye nauchnogo fakta: Vvedeniye v teoriyu stilya myshleniya i myslitelnogo kollektiva. [The emergence and development of scientific fact: an introduction to the theory of thinking style and thinking collective] Moskva : Progress [in Russian].
Erno-Kjolhede E. Scientific norms as (dis)integrators of scientists? MPP Working Paper. 2000. № 4, URL: http://www.cbs.dk/departments/mpp
Merton, R. (Ed.). (1970). The Sociology of Science. Theoretical and Empirical Investigations. Chicago 13. Polanyi, M. (Ed.). (1958). Personal Knowledge: Towards a Post-Critical Philosophy. University of Chicago Press.
