АУДІОВІЗУАЛЬНА ЄВРОПА: ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ У ОБРАЗАХ КІНО
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.spec.6Ключові слова:
«Образи Європи», соціальна діагностика, мистецтво, соціальна уява, «єдино-множинне буття».Анотація
Анотація. Мета роботи. У статті розкриваються проблеми євроінтеграції очима європейських митців. Методологія. Така постановка завдання обумовлена розумінням мистецтва як ґрунту філософії, що виразно проголошує вже Ніцше. Мистецтво надає такі засоби ставлення до істини, які позбавлені жорсткої концептуалізації і працюють під час спирання на свободу як автора, так і реципієнта; це характерне для некласичного типу філософії. У ХХ – ХХІ століттях особлива турбота: відбувається усунення суб’єктивістських надмірних теоретизувань за збереження уваги до досвіду свідомості. Якщо словесні мистецтва неодмінно тяжіють до вербалізованого судження, то кіно дає можливості цілісного візуального, слухового і смислового (логосного) сприйняття. Наукова новизна. Новизна обумовлена таким підходом, коли звернення до кіно здійснюється в інтересах філософії: ми отримуємо можливість виходу у розширений досвід, уникаючи словесної транскрипції. Це дає змогу здійснити філософську установку на критичне мислення у кантівському сенсі, що передбачає розуміння первинних засад, невидимих у буденній повсякденності. Хоча людина у своєму сприйманні центрована проблемами власного життя, це потребує корегування, яке здійснюється в освіті, адже людина не замкнена у клітку власної ситуації, впродовж своєї історії людство виробило засоби сприймання, які дають змогу бачити світ у його різноманітності. Особливо виразно це реалізовано європейською ментальністю. Вихід за межі своєї місцевої ситуації і погляд з позиції іншого є домінантним для осмислення світу засобами мистецтва. Уявність образу «Європа» усуває однозначну фізичну об’єктність, пов’язану з деякою територією і висуває в центр уваги антропологічні чинники. Висновки. Істотно важливим завданням для мислячої людини постає діагностика реальної ситуації, у якій перебуває людство. Вся світова історія людства може бути прочитана у зв’язку з діагностикою, але суперечка в тому, кому належить остаточний і центральний вердикт, не має остаточного рішення. Одним з варіантів такої діагностики є філософсько-культурологічна аналітика мистецтва, тому винесення ситуації сприймання картин, книг, фільмів у стихію випадковості згубне для освіти. Оскільки наскрізним для більшості міркуваннь є розуміння Європи як ментально-духовного утворення, європейська інтеграція як завдання наштовхується на необхідність філософсько-культурологічної рефлексії і впровадження відповідних навчальних курсів.
Посилання
Акиндинова Т. Искусство как «метафизическая шифропись»: экзистенциализм и художественное творчество. Художественный журнал. 2019. № 2. С. 26–55.
Горський В. С. Міф Європи в сучасній українській культурі. Наукові записки. Том 18. Філософія та релігієзнавство. Київ : КМ “Academia”, 2000. С. 40–51.
Лимонченко В.В. ХХ век как тема искусства: философско-культурологические размышления. Вступление в ХХ век. Усть-Каменогорск, 2019. 210 с.
Лимонченко В.В. Двадцатый век как тема искусства. Грозовой перевал века. Усть-Каменогорск, 2020. 313 с.
Майер Г. Европейская культура: фантом или реальность? Вестник Европы. 2004. № 12. URL: http://magazines.russ.ru/vestnik/2004/12/ma1-pr. html.
Рансьер Ж. Десять тезисов о политике. На краю политического. Москва : Праксис, 2006. С. 193–223.
Eleftheriou A. Béla Tarr’s Prologue (2004). East Europian Film Bulletin. 2013. Vol. 25. URL: https://eefb.org/retrospectives/bela-tarrs-prologue-2004.
Harold J. Visions of Europe: European Integration as Redemption from the Past and as a Monetary Transaction. Contemporary European History. 2017. Vol. 26. Issue 2. Р. 209–216. DOI: https://doi.org/10.1017/ S0960777317000145.
Chiara M. Beyond Europe: Alternative visions of Europe amongst young activists in self-managed spaces in Italy. European Journal of Cultural and Political Sociology. 2020. № 7:3. Р. 242–264. DOI: https://doi.org/10.1080 /23254823.2020.1794922.
Räber M. Democratic freedom as an aesthetic achievement: Peirce, Schiller and Cavell on aesthetic experience, play and democratic freedom. Philosophy and Social Criticism: Epub ahead of print. 2022. Vol. 0 (0). Р. 1–24. DOI: https://doi.org/10.1177/01914537211066864. 11. Schaub J. Aesthetic freedom and democratic ethical life: A Hegelian account of the relationship between aesthetics and democratic politics. European Journal of Philosophy. 2019. Vol. 27. Issue 1. P. 75–97.
Seel M. Active Passivity: On the Aesthetic Variant of Freedom. Estetika: The Central European Journal of Aesthetics. 2014. LI/VII. No. 2. 50th Anniversary Issue. Р. 269–281.
Szöllösy R. L’Europe audiovisuelle Sur l’imaginaire social de Visions of Europe (2004). Mise au point [En ligne], 13 2020, mis en ligne le 10 novembre 2020, consulté le 08 septembre 2022. URL: http://journals.openedition.org/ map/4198. DOI: https://doi.org/10.4000/map.4198.
