КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ЄДНІСТЬ УКРАЇНИ З ЄВРОПОЮ: ФЕНОМЕН ОСВІТНІХ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СПІЛЬНОТ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVI – XVII СТ.

Анотація

Анотація. Метою статті є аналіз культурно-історичних передумов формування загальноєвропейського простору буття в Україні другої половини XVI – XVII ст., у час першого культурно-національного відродження. Коло дослідницьких завдань окреслюється потребою з’ясування ролі об’єднань, товариств, духовних спільнот української еліти в утвердженні культурно-історичної єдності з Європою, у поширенні європейської за змістом (у поєднанні з православно- слов’янською) системи цінностей. Методологічними засадами дослідження є пізнавальні принципи та методи, на основі яких вивчається феномен освітніх, інтелектуальних спільнот і товариств, а також особливості їхньої духовної діяльності в другій половині XVI – XVII ст., з’ясовується їхня роль в утвердженні європейських вимірів життя в Україні. Йдеться передусім про принцип єдності теоретичного та історичного, а також про евристичні можливості діяльнісного, комунікативного, культурно-антропологічного підходів. Важливим для виконання основних завдань дослідження є використання історичної реконструкції соціокультурної реальності. Наукова новизна дослідження полягає у висновку про інтегрованість української культури в загальноєвропейський процес. Встановлено, що суттєвою передумовою формування єдиного історичного європейського простору в другій половині XVI – XVII ст. була діяльність українських інтелектуалів та духовної еліти, спрямована на поширення освіченості й знань. Враховано, що культурні форми життя європейського походження наповнювались національним змістом. Висновки. Обґрунтовано, що факт існування та діяльність культурно-освітніх об’єднань, зібрань, товариств у другій половині XVI – XVII ст. є прикладом входження української спільноти до загальнослов’янського і загальноєвропейського простору. Це стало свідченням початку євроінтеграційних процесів в історії української культури. Сприйняття українською елітою цінностей європейського походження за збереження православно-руських основ життя відкривало перспективу для діалогу європейської та української культурних традицій.