КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО РОЗГЛЯДУ ПОНЯТТЯ ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ В ФІЛОСОФІЇ ХХІ СТОЛІТТЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4700.46.1

Ключові слова:

естетичний смак, естетичне відношення, естетика, естетичне судження, естетичне сприйняття

Анотація

Мета роботи. Розкриття та систематизація концептуальних підходів до розгляду поняття естетичного смаку в філософії ХХІ століття. Методологія. Дана мета досягається через експлікацію визначень та підходів до поняття естетичного смаку у дослідженнях, опублікованих в Україні, та поза її межами після 2000 року, ідентифікацію ключових підходів до розгляду поняття естетичного смаку, а також порівняльного аналізу вжитку даного поняття в Україні та поза її межами. Наукова новизна. В опублікованому дослідженні вперше систематизовані основні підходи до дослідження естетичного смаку. Доведено, що неузгодженість між інструментальними вжитком поняття естетичного смаку можлива внаслідок недостатнього рівня філософського узагальнення, чим обґрунтована подальша необхідність досліджень даного поняття. Виявлено також основні проблеми, які слід подолати для належної концептуалізації поняття естетичного смаку, а також можливі напрямки їх вирішення. Вперше здійснено порівняння українських та західних підходів до дослідження поняття естетичного смаку, та виявлено, що в українському науковому дискурсі дане поняття використовується інструментально, здебільшого у контексті освітнього виміру, а саме, в контексті елементу розвитку особистості. Висновки. Виявлено наступні підходи: розгляд естетичного смаку через призму чуттєвого смаку; освітній, мистецько-естетичний, культурологічний, когнітивістичний, лінвістичний та чуттєво-афективний. Дані підходи не є взаємосуперечливими, – кожен із них досліджує деяку із граней естетичного сприйняття та не може бути проігнорованим, тому використання поняття естетичного смаку із використанням одного із підходів чи вимірів – неможливе. Основними відмінностями в українському вжитку є його спеціалізованість внаслідок обмеженого вжитку в межах освітнього підходу, тоді як зарубіжні дослідження тяжіють до міждисциплінарного та міжгалузевого підходу, спрямованого на уточнення природи даного поняття. Для формування відносно несуперечливої естетичної дефініції, трьома ключовими проблемами є: розведення процесів сприйняття та оцінювання; неочевидність та відсутність єдиної теорії формування естетичного досвіду; злиття у структурі процесу формування естетичного досвіду понять «відчуття», «почуття», «емоції».

Посилання

Багрій О. Категорія "смак" у тканині світоглядної освіти. Світоглядна освіта молоді: філософський та психолого-педагогічний аспекти : зб. матеріалів Першої Всеукр. наук. конф. студентів-філософів, аспірантів та молодих науковців, м. Луцьк. Луцьк, 2022. С. 11–24.

Дзюба І. Розвиток музично-естетичних смаків школярів засобами сучасної інструментальної музики. Рідна школа. 2012. № 10. С. 49–52.

Жуйцін Л. Методика розвитку музично-естетичного смаку підлітків у процесі співацького навчання : Дисертація кандидата. 2019. 230 c. URL: https://old.npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/D_26.053.08/dis_Li_Ruiqing.pdf (дата звернення: 27.02.2023).

Ігнатович О. Формування художньо-естетичного смаку підлітків у процесі літературно-творчої діяльності : автореф.. дис... канд. пед. наук: 13.00.01. Луганськ, 2000. 24 c.

Калашник Н. Методологічні засади густосології – науки про естетичний смак. Науковий вісник Донбасу. 2014. № 2. 15 c. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=-FILA=&2_S21STR=nvd_2014_2_11 (дата звернення: 27.02.2023).

Калашник Н. Формування професійно орієнтованого естетичного смаку майбутніх викладачів юридичних дисциплін : автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04. Харків, 2007. 20 с.

Калініна Л. Розвиток естетичного смаку молодших школярів у діяльності аматорського дитячого театру ляльок : автореф. дис... канд. пед. наук. 2007. 19 с.

Мамчур Н. Виховання естетичних смаків у майбутніх філологів засобами народного декоративно-прикладного мистецтва в процесі позааудиторної роботи : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.07. Умань, 2012. 20 с.

Пацалюк І. Формування естетичних смаків молодших школярів у процесі вивчення образотворчого мистецтва : автореф. дис... канд. пед. наук : 13.00.07. Тернопіль, 2008. 20 с.

Радкіна В. Формування художньо-естетичного смаку як професійної якості майбутнього вчителя : автореф. дис... канд. пед. наук : 13.00.04. Одеса, 2004. 21 с.

Baltzly V. B. The interpersonal variability of gustatory sensation and the prospects for an alimentary aesthetics. Franklin University Switzerland | American University in Europe | FUS. P. 6-16 URL: https://www.fus.edu/intervalla-files/vol7/2_Interpersonal_Gustatory_Variation.pdf (date of access: 28.02.2023).

Bonard C., Cova F., Humbert-Droz S. De gustibus est disputandum: an empirical investigation of the folk concept of aesthetic taste. 2021. 30 p. URL: https://psyarxiv.com/qfm3z.

Costelloe T. M. Aesthetics and morals in the philosophy of David Hume. Taylor & Francis Group, 2009. 160 p.

De Pulchritudine non est Disputandum? A cross‐cultural investigation of the alleged intersubjective validity of aesthetic judgment / F. Cova et al. Mind & language. 2018. Vol. 34, no. 3. P. 317–338. URL: https://doi.org/10.1111/mila.12210 (date of access: 28.02.2023).

Di Lorenzo P. M., Chen J.-Y. Basic tastes as cognitive concepts and taste coding as more than spatial. Behavioral and brain sciences. 2008. Vol. 31, no. 1. P. 78–79. URL: https://doi.org/10.1017/s0140525x08003385 (date of access: 28.02.2023).

Dinges A. Non-indexical contextualism, relativism and retraction. Perspectives on taste: aesthetics, language, metaphysics, and experimental philosophy. / ed. by D. Zeman, J. Zakkou, J. Wyatt. 2022. P. 193-207

Dinges A., Zakkou J. Taste, traits, and tendencies. Philosophical studies. 2020. P. 1183–1206 URL: https://doi.org/10.1007/s11098-020-01470-7 (date of access: 28.02.2023).

Erickson R. P. A study of the science of taste: on the origins and influence of the core ideas. Behavioral and brain sciences. 2008. Vol. 31, no. 1. P. 59–75. URL: https://doi.org/10.1017/s0140525x08003348 (date of access: 28.02.2023).

Fendler L. The educational problems of aesthetic taste. Die Materialität der Erziehung: Kulturelle und soziale Aspektepädagogischer Objekt. Weinheim, 2012. P. 66–81. URL: https://www.academia.edu/31223542/The_educational_problems_of_aesthetic_taste.

Fenner D. Developing aesthetic taste. The journal of aesthetic education. 2020. Vol. 54, no. 2. P. 113. URL: https://doi.org/10.5406/jaesteduc.54.2.0113 (date of access: 28.02.2023).

Frischhut A., Torrengo G. A puzzle about aftertaste. PhilPapers: Online Research in Philosophy. 27 p. URL: https://philpapers.org/archive/TORAPA.pdf (date of access: 28.02.2023).

Gallo M. Taste learning in rodents: compounds and individual taste cues recognition. Behavioral and brain sciences. 2008. Vol. 31, no. 1. P. 80–81. URL: https://doi.org/10.1017/s0140525x08003403 (date of access: 28.02.2023).

Gracyk T. Delicacy in Hume's theory of taste. Journal of Scottish philosophy. 2011. Vol. 9, no. 1. P. 1–16. URL: https://doi.org/10.3366/jsp.2011.0003 (date of access: 28.02.2023).

Hahn S. How can a sceptic have a standard of taste?. The british journal of aesthetics. 2013. Vol. 53, no. 4. P. 379–392. URL: https://doi.org/10.1093/aesthj/ayt027 (date of access: 28.02.2023).

Korsmeyer C. Making sense of taste: food & philosophy. Cornell University Press, 1999. 272 p.

Küplen M. Aesthetic comprehension of abstract and emotion concepts: kant’s aesthetics renewed. Itinera. 2018. No. 15. P. 39–56.

Küplen M. Beauty, ugliness and the free play of imagination. Cham : Springer International Publishing, 2015. 152 p. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-319-19899-6 (date of access: 28.02.2023).

Marín I. M., Schellekens E. Aesthetic taste: perceptual discernment or emotional sensibility?. Perspectives on taste: aesthetics, language, metaphysics, and experimental philosophy. / ed. by D. Zeman, J. Zakkou, J. Wyatt. 2022. P. 58-75.

Meskin A., Robson J. Taste and acquaintance. The journal of aesthetics and art criticism. 2015. Vol. 73, no. 2. P. 127–139. URL: https://doi.org/10.1111/jaac.12167 (date of access: 28.02.2023).

Mitchell J. Nietzsche on taste: epistemic privilege and anti-realism. Inquiry. 2016. Vol. 60, no. 1-2. P. 31–65. URL: https://doi.org/10.1080/0020174x.2016.1251166 (date of access: 28.02.2023).

Perullo N. Haptic taste as a task. The monist. 2018. Vol. 101, no. 3. P. 261–276. URL: https://doi.org/10.1093/monist/ony005 (date of access: 28.02.2023).

Questions of taste: the philosophy of wine. Oxford University Press, 2009. 222 p.

Shelley J. Hume and the joint verdict of true judges. The journal of aesthetics and art criticism. 2013. Vol. 71, no. 2. P. 145–153. URL: https://doi.org/10.1111/jaac.12003 (date of access: 28.02.2023).

Shelley J. Hume and the value of the beautiful. The british journal of aesthetics. 2011. Vol. 51, no. 2. P. 213–222. URL: https://doi.org/10.1093/aesthj/ayr007 (date of access: 28.02.2023).

Sundell T. Disagreements about taste. Philosophical studies. 2010. Vol. 155, no. 2. P. 267–288. URL: https://doi.org/10.1007/s11098-010-9572-6 (date of access: 28.02.2023).

Wertz S. The elements of taste: how many are there?. The journal of aesthetic education. 2013. Vol. 47, no. 1. P. 46. URL: https://doi.org/10.5406/jaesteduc.47.1.0046 (date of access: 28.02.2023).

Zangwill N. Aesthetic judgment (Stanford encyclopedia of philosophy). Stanford Encyclopedia of Philosophy. URL: https://plato.stanford.edu/entries/aesthetic-judgment/ (date of access: 28.02.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-23