КОНЦЕПТУАЛЬНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМАТИКИ СОЦІАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ У ДОСЛІДЖЕННЯХ М. АЛЬБВАКСА І Я. АССМАНА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4700.46.3

Ключові слова:

колективна пам’ять, культурна пам’ять, студії пам’яті, рамки пам’яті, фігури пам’яті, контекстуальність

Анотація

Пропонована стаття присвячена теоретико-концептуальним аспектам та дослідницьким засадам проблематики соціальної пам’яті. У статті, з метою напрацювання методології, загальних принципів, термінології та консенсунсних моделей, подано інтерпретаційний аналіз наукових праць вчених, які є засновниками теоретичних засад напрямку memory stadies Моріса Альбвакса (Maurice Halbwachs) та Яна Ассмана (Jan Assmann). Особлива увага приділена ключовим концептам «соціальних рамок» та «фігур пам’яті», що визначають пам’ять як соціокультурний феномен. Наголошено, що поняття «рамок пам’яті» детермінується певним просторово-часовим континуумом та аксіологічним досвідом, «фігури пам’яті» мають символічний сенс і відтворюються через обряди і ритуали. Доведено, що характер викладу матеріалу досліджень вчених фіксує постмодерністський культурний поворот, який фокусує увагу на пізнавальних рамках, мові та інтертекстуальності. Методологічною рамкою статті слугує інтерпретаційний та компаративний аналіз канонічних праць, що заклали основи напрямку memory studies. Головним у дослідженні став проблемно-хронологічний підхід до трансформації філософських уявлень про соціальний конструкт пам'яті як складової колективної свідомості, маркера групової ідентифікації, солідаризації, медіуму аксіологічних духовних детермінант соціуму. Науковою новизною статті є запропоноване до наукового дискурсу поняття «контекстуальної обумовленості» процесів запам’ятовування, пригадування й відтворення минулого, що дозволяє узгодити взаємозв’язок амбівалентної модальності індивідуальної та колективної пам’яті. Визначені засадничі положення і філософські поняття наукового доробку М. Альбвакса та Я. Ассмана можуть сприяти застосуванню мультидисциплінарного підходу та, до певної міри, уніфікації термінологічних лексем пам’яттєвого дискурсу.

Посилання

Ассман А. Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті ; пер. з нім. К. Дмитренко, Л. Доронічева, О. Юдін. К.: Ніка-Центр, 2014. 440 с.

Боднар Г. Від «колективної пам’яті» до «пам’яті груп» та постпам’яті: до питання розвитку і сучасних викликів у студіях пам’яті. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість ; голов. ред. Микола Литвин; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2020. Вип. 13. С. 257‒288. DOI: 10.33402/up.2020-13-257-288.

Бойко О.Д. Особливості структури колективної пам’яті. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Серія політологія. 2014. Т. 236. Вип. 224. С. 27–32.

Волянюк О.Я. Суспільна пам’ять і політика: мистецтво можливого. К.: ДП «НВЦ «Пріоритети», 2013. 172 с.

Киридон А. Гетеротопії пам’яті: Теоретико-методологічні проблеми студій пам’яті. К.: Ніка-Центр, 2016. 320 с.

Киридон А. Студії пам’яті в сучасній гуманітаристиці : історія становлення. Український історичний журнал. 2017. № 4. С. 150–161.

Ковальська-Павелко І. Історична і соціальна пам’ять: спільне і особливе. Проблеми політичної історії України. 2018. Вип. 13. С. 280–289.

Коннертон П. Як суспільства пам’ятають ; пер з англ. та наук. редагування С. Шліпченко. К.: Ніка-Центр, 2013. 183 с.

Культура історичної пам’яті: європейський та український досвід ; за заг. ред. Ю. Шаповала. К.: ІПІЕНД, 2013. 600 с.

Нагорна Л. Історична пам’ять : теорії, дискурси, рефлексії. К.: ІПі-ЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2012. 328 с.

Національна та історична пам’ять: збірник наукових праць ; гол. ред. В.Ф. Солдатенко ; Укр. інститут нац. пам’яті. Вип. 1–10. К.: ДП «НВЦ «Пріоритети», 2011–2014.

Національна та історична пам’ять: словник ключових термінів ; кер. авт. кол. А. Киридон. К.: ДП «НВЦ «Пріоритети», 2013. 434 с.

Нора П. Теперішнє, нація, пам’ять. Київ: ТОВ «Видавництво «Кліо», 2014. 272 с.

Проблема історичної пам’яті у всесвітньо-історичному дискурсі (1945–2015 рр.): монографія ; кер. авт. кол. член-кор. НАН України, д.і.н., проф. А.І. Кудряченко. Київ: ДУ «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України», 2021. 312 с.

Теоретико-методологічні засади дослідження історичної пам’яті: збірник наукових праць; за заг. ред. д.і.н., проф., члена-кореспондента НАН України Кудряченка А.І.; ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». Київ: Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2019. 216 с.

Ткачук Б. Етимологічні особливості сучасних досліджень філософії пам’яті. Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. 2019. Вип. 23. С. 101–107. DOI: https://doi.org/10.30970/2078-6999-2019-23-13.

Шацька Б. Минуле-пам’ть-міт ; пер. з О. Герасима, ред. А. Павлишина. Чернівці: Книги-ХХІ, 2011. 248 с.

Assmann J. Cultural memory and early civilization: writing, remembrance, and political imagination. Cambridge University Press, 2011. URL: https://www.academia.edu/38303747/Assmann_Jan_Cultural_Memory_and_Early_Civilization (дата доступу: 04.11.2022).

Halbwachs M. La mémoire collective. Introduction de J Michel Alexandre. Paris: Presses Universitaires de France, 1968. URL: https://www.academia.edu/31340372/Maurice_Halbwachs_La_Memoire_collective (дата доступу: 09.11.2022).

Halbwachs M. Les cadres sociaux de la mémoire. Paris: Presses Universitaires de France, 1952. URL: http://classiques.uqac.ca/classiques/Halbwachs_maurice/cadres_soc_memoire/cadres_sociaux_memoire.pdf (дата доступу: 08.11.2022).

Warburg А.M. Gesammelte Schriften. Bd.1-2. Leipzig: B.G. Teubner, 1932.

Yates F. The Art of Memory. London: Routledge and Kegan Paul, 1966. URL: https://monoskop.org/images/b/be/Yates_Frances_A_The_Art_of_Memory.pdf (дата доступу: 08.11.2022).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-23