РОЗМОВА ГЕҐЕЛЯ, ГАЙДЕҐҐЕРА І РІКЕРА ПРО СОВІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.46.5Ключові слова:
совість, самодостовірність, діалектика активності і пасивності, мислення, філософський дискурсАнотація
Мета роботи. Мета дослідження – осмислення феномену совісті як антропологічного чинника, що реалізується як зустріч трьох значних мислителів у просторі моїх роздумів про совість. Мета обумовлює увагу на запитанні: де відбувається реальна дія совісті? Методологія. Питання засад, з яких буде здійснюватись розгортання думки трьох мислителів проблематизоване тим, що логіку (логос) їх ідей буде озвучувати мій власний голос і тому може відбутися підміна. Хоча мислення виправдане як шлях руху до сутнісної всезагальності, говорити виправдано від себе, отже вважаю доречним шлях власних міркувань на тему совісті, але максимою лишається гранична увага до думки інших, що у даній ситуації постає як розмова Геґеля, Гайдеґґера і Рікера у просторі моєї думки – але не як вільна варіація на тему, а спроба зрозуміти. Наукова новизна. В цілому звично наділяти совість позитивними конотаціями, але тоді виникає небезпека абсолютизації самодостовірності і виправдання совістю або конформістського слідування за більшістю, або насильства і сваволі. Обґрунтовується, що феномен совісті засвідчує характерну для людини парадоксальність самототожності і відмінності від себе і тому несе в собі граничну подвійність включення індивідуалізованої одиничності у всезагальність. Саме такими сутнісними рисами володіє людське мислення, яке також зберігає подвійність: будучи дією індивіда, за суттю цієї дії воно виводить індивіда за межі самого себе. Голос совісті звучить настановою проти самозадоволення самим собою і ставить людину перед запитуваннями і це не бездіяльність, але рішучий вибір мислення. Висновки. Совість штовхає людину у мислення – саме цей шлях вимальовується по прочитанню і Геґеля, і Гайдеґґера, і Рікера, які лишаються непочутими. Отже, простором де відбувається дія совісті, можу бути визнана філософія як філософствування – тобто не як інформативна обізнаність, а як вміння ставити під запитання самого себе у контексті бачення своєї парадоксальної самототожності через виявлення присутності у тобі радикально іншого. Стверджується, що реалізацією парадоксальної пасивності Я постає філософський дискурс з його увагою до мислення, сутнісними рисами якого є граничний неспокій і відсутність самозадоволеної впевненості при слідуванні страждальній увазі до Іншого.
Посилання
Арендт Г. Становище людини. Львів: Літопис, 1999. 255 с.
Геґель Ґ.В.Ф. Основи філософії права, або Природне право і державознавство. Київ: Юніверс, 2000. 336 с.
Геґель Ґ.В.Ф. Феноменологія духа. К: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. 548 с.
Кьеркегор С. Страх и трепет. М.: Республика, 1993. 383 с.
Малахов В.А. Ненаписанная книга. Вопросы философии. 2017. № 12. URL: http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=1830
Рікер П. Сам як інший. Київ: Дух і Літера, 2002. 458 с.
Хайдеггер М. Бытие и время. М.: Ad Marginem, 1997. 452 с.
Arendt Hannah. The Life of the Mind. New York: Harvest Book, 1978, Vol. I. 521 р.
Christakis Nicholas A. The neurobiology of conscience. Nature. 2019. № 569. Рр. 627–628. DOI: https://doi.org/10.1038/d41586-019-01658-w
Churchland P.W.W. Norton Conscience: The Origins of Moral Intuition. W. W. Norton & Company, 2019. 240 p.
Giago T. 300 reasons not to forget lessons of Wounded Knee. URL: https://web.archive.org/web/20070210090124/http://www.manataka.org/page1721.html
Giubilini А. Objection to Conscience: An Argument Against Conscience Exemptions in Healthcare. Bioethics. 2017. Volume 31. Issue 5. Рр. 400–408.
Gostin Lawrence O. The «Conscience» Rule: How Will It Affect Patients’ Access to Health Services? Journal of the American Medical Association. 2019. Vol. 321, No. 22. URL: https://scholarship.law.georgetown.edu/facpub/2173/
Kahn Samuel. Kant's Theory of Conscience. Cambridge University Press, 2021. DOI: https://doi.org/10.1017/9781108694278
Mauss Verena. Hannah Arendt’s Conception of Conscience: Not Everyone Has a Conscience, Whereas Everyone Could Have One. Thesis MA Philosophical Perspectives on Politics and the Economy Leiden University. 2022. 53 р. URL: https://hdl.handle.net/1887/3447504
McLeod Carolyn. Conscience in reproductive health care: Prioritising patient interests. New York: Oxford University Press, 2020. 224 p.
NeJaime Douglas and Siegel Reva B. Conscience Wars in Transnational Perspective: Religious Liberty, Third-Party Harm, and Pluralism. The Conscience Wars: Rethinking the Balance between Religion, Identity, and Equality (Susanna Mancini & MIchel Rosenfeld eds., Cambridge Univ. Press, 2018. URL: https://www.eui.eu/Documents/MWP/ProgramActivities/20152016/master-classes/Siegel-Conscience-Wars-in-Transnational-Perspective-1-10-16-SSRN.pdf
Ojakangas Mika. Arendt, Socrates, and the Ethics of Conscience. Studies across Disciplines in the Humanities and Social Sciences. Vol. 8. University of Helsinki, 2010. Рр. 67–85.
Ojakangas Mika. 2013. The voice of conscience: A political genealogy of western ethical experience. London: Bloomsbury, 2013. 253 p.
Stannard D.E. American Holocaust: The Conquest of the New World. N.Y.: Oxford University Press, 1992. 408 р.
Symons X. Why Conscience Matters: A Theory of Conscience and Its Relevance to Conscientious Objection in Medicine. Res Publica. 2022. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s11158-022-09555-2#citeas DOI: https://doi.org/10.1007/s11158-022-09555-2
Wood A.W. Kantian Ethics, Cambridge: Cambridge University Press, 2008. 342 р.
