ВРАЗЛИВІСТЬ ЯК ОСОБЛИВІСТЬ ЛЮДСЬКОЇ ПРИРОДИ ЗА УМОВ АНТРОПОЛОГІЧНИХ ВИКЛИКІВ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.46.12Ключові слова:
автономність, антропологічні виклики, біоетика, відкритість, відповідальність, вразливість, людина, новітні технології, страхАнотація
Метою статті є філософський аналіз вразливості як невід’ємної ознаки людської онтології за умов антропологічних викликів новітніх технологій. Методологічною основою дослідження стала теорія суб’єктивності та проблематика феноменології тілесності як фундаментальних складових людини. Метод діалектико-категоріального аналізу дозволив звести вразливість до «поняття» як єдності всезагального, особливого та одиничного. Також ми спирались на пізнавальний потенціал сучасної біоетики, що поєднує різні філософсько-теоретичні підходи в розумінні живого і людськості як такої. Наукова новизна. Експоненціальний розвиток інформаційних технологій і цифровізації спричинив за собою нові форми вразливості людини. Межі між людиною і машиною стають прозорими, оскільки нелюдське стає суттєвою частиною (пост)людського почуття ідентичності. Проблема вразливості актуалізує значимість живого в сучасному технократичному просторі. Вразливість не потрібно вважати негативною ознакою. Бути людиною – значить бути вразливою. Вразливість як конститутивна реальність людини, як універсальний стан людства нерозривно пов’язана з відповідальністю та обов’язком як нормою моральної дії. Вразливість як етичний принцип встановлює логіку етичної раціональності, яка повинна бути присутня при розробці та впровадженні нових технологій. Висновки. Пом’якшення вразливості полягає не в подоланні людського або критичного ставлення до науково-технічного поступу, а в поглибленні та збереженні людського. Філософія й релігія, на наш погляд, відіграють важливу роль в запобіганні руйнівних для людини наслідків зустрічі з новими технологіями. Необхідно розвивати в дітях, молоді здатність до критичного мислення, міру їх внутрішньої свободи та відповідальність.
Посилання
Вразливий. Словник української мови: веб-сайт, 1970. URL: http://sum.in.ua/s/vrazlyvyj (дата звернення: 10.12.2022).
Левинас Э. Субьективность и уязвимость. Гуманизм другого человека. 1998. URL: http://opentextnn.ru/wp-content/uploads/levinas_e_1998_vremya_i_drugoy.pdf (дата звернення: 26.11.22).
Одюро Н. Уязвимость. 2020. URL: https://syg.ma/@sygma/nikoliaodiuro-uiazvimost (дата звернення: 09.01.2023).
Табачковський В. Проблеми педагогіки у світлі сучасної філософської антропології. Філософія освіти. 2005. № 1. С. 135–147.
Anjos M. A vulnerabilidade como parceira da autonomia. Revista Brasileira De Bioética, 2006. 2(2), P. 173–186.
Baelo-Allué, Sonia. Technological Vulnerability in the Fourth Industrial Revolution: Don DeLillo’s The Silence (2020). Representing Vulnerabilities in Contemporary Literature. Eds. Miriam Fernández-Santiago and Cristina M. Gámez-Fernández. New York: Routledge, 2022. P. 135–149.
Henk ten Have. The Principle of Vulnerability in the UNESCO Declaration on Bioethics and Human Rights. Religious Perspectives on Human Vulnerability in Bioethics. Springer. 2014. P. 15–28.
Marcos A. Neuroética y vulnerabilidad humana en perspectiva filosófica. Cuadernos de bioética. Vol. 26, № 88, 2015. P. 397–414.
Marcos, A. Con Covid y Sin Covid: la vulnerabilidad humana. Educação & Realidade. 2020, Vol. 45, № 4. P. 1–14.
Macpherson I., Roqué-Sánchez MV. Análisis ético del principio de vulnerabilidad sanitaria. Cuadernos de bioética. 2019. 30(100). P. 253–262. doi: 10.30444/CB.37
Patrão Neves, M. Sentidos da vulnerabilidade: característica, condição, princípio. Revista Brasileira De Bioética. 2006, 2(2), P. 157–172.
Rodriguez Janet Delgado. The relevance of the ethics of vulnerability in bioethics. The Ethics Forum. 2017. Vol. 12, Number 2-3, 2017 P. 154–179. doi: https://doi.org/10.7202/1051280ar
Talita Cavalcante Arruda de Morais, Pedro Sadi Monteiro. Concepts of human vulnerability and individual integrity in bioethics. Revista Bioética. Vol. 25, № 2. 2017. P. 311–319. https://doi.org/10.1590/1983-80422017252191
Universal Declaration on Bioethics and Human Rights. 2005. URL: https://en.unesco.org/about-us/legal-affairs/universal-declaration-bioethicsand-human-rights (Last accessed: 07.11.2022).
Vulnerability. English Oxford Living Dictionaries. 2018. URL: https://en.oxforddictionaries.com/definition/vulnerability (Last accessed: 02.12.2022).
