УНІВЕРСАЛЬНИЙ ЗМІСТ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО РАЦІОНАЛІЗМУ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ Ю. ГАБЕРМАСА
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.47.2Ключові слова:
Західноєвропейський раціоналізм, раціональність, розум, Франкфуртська школа, критична теорія, марксизм. культурний феномен, модернізаціяАнотація
Метою статті є аналіз основних рис європейського раціоналізму в його претензії на універсальність в інтерпретації німецького мислителя Ю. Габермаса. Методологічними засадами дослідження є дескриптивний, феноменологічний та компаративний методи. Наукова новизна. Які ж аспекти визначають специфіку раціональності Західної культури? Західна Європа досягла неабияких результатів у своєму розвитку, починаючи з формування практичної філософії Нового часу, культурно-творчих досягнень епохи Просвітництва, коли розгортається процес раціоналізації європейських держав в контексті капіталістичної модернізації Європи. Водночас простежується процес поступової втраті просвітницьким розумом певних класичних рис, онтологічної значущості та його перетворення в контексті формування некласичної раціональності в культурно-історичний розум. Ю. Габермас розкриває сутність дискурсу епохи модерну про раціональність, який він пов’язує із Франкфуртською школою, що здійснила радикальну критику інструментального розуму в особах М. Горкгаймера, Т. Адорно, Г. Маркузе, Е. Фромма та ін., вказуючи на недостатню аргументацію і обґрунтування цієї критики. З іншого боку, Ю. Габермас розглядає теорію раціональності М. Вебера, який вважає західноєвропейський раціоналізм культурним феноменом, що має універсальне значення. Веберівську теорію раціоналізації Ю. Габермас розглядає у контексті питання про значення епохи модерну і про причини і наслідки капіталістичної модернізації суспільства, де всезагальна раціональна діяльність, раціоналізованих картин світу і раціонального способу життя, є невід’ємною його частиною. Визначається широка типологічна палітра теорії раціональності М. Вебера, це: релігійна, культурна, соціальна, етична, економічна, правова, когнітивна раціональність. Висновки. Проблема раціональності досліджується Ю. Габермасом в контексті еволюційної перспективи виникнення притаманного для Модерну розуміння світу на трьох рівнях: метатеоретичному, методологічному і емпіричному. З метою виявлення органічного зв’язку між теорією раціональності і теорією суспільства на метатеоретичному рівні Ю. Габермас показує імплікацію раціональності з актуальних сьогодні соціологічних понять дії. На методологічному рівні філософ звертає увагу на тому, що аналогічні імплікації стають наслідком з розуміння смислу змістовних підходів до об’єктної галузі соціології. Саме тому для довершення рівня аргументації необхідна теорія комунікативної дії.
Посилання
Adorno T. Zur Metakritik der Erkenntnistheorie. Drei Studien zu Hegel. / Rolf Tiedemann (Hrsg.). Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1990. Bd. 5. 386 S.
Dilthey W. Einleitung in die Geisteswissenschaften: Versuch einer Grundlegung für das Studium der Gesellschaft und der Geschichte. Leipzig: B.G. Teubner, 1990. Bd.1.
Finlayson J. Habermas: A Very Short Introduction. New York: Oxford University Press, 2005. 184 p.
Gadamer H.G. Hermeneutik 1: Wahrheit und Methode. Grundzüge einer philosophischen Hermeneutik. Gesammelte Werke. Tübingen: Mohr Siebeck. Bd. 1. 1990. 495 S.
Gadamer H.G. Hermeneutik 1: Wahrheit und Methode. Grundzüge einer philosophischen Hermeneutik, Tübingen: Mohr Siebeck, Bd. 2. 1993. 533 S.
Habermas J. Moralbewusstsein und kommunikatives Handeln. Frankfurt: Suhrkamp. 1996. 208 S.
Habermas J. Theorie des kommunikativen Handelns: Handlungsrationalitat und gesellschaftliche Rationalisierung. Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag, 1988. Bd. I. 534 S.
Habermas J. Theorie des kommunikativen Handelns: Zur Kritik der funktionalistischen Vernunft. Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag, 1988. Bd. II. 628 S.
Husserl E. Cartesianische Meditationen und Pariser Vorträge. Hrsg. und eingeleitet von Stephan Strasser. Nachdruck der 2., verb. Auflage. Haag : Martinus Nijhoff, 1973. Bd. 1. 250 S.
Kuhn T. The structure of scientific revolutions. Chicago: The University of Chicago Press, 2012. 288 p.
Morris M. Rethinking the communicative turn: Adorno, Habermas, and the problem of communicative freedom. New York: State University of New York Press University Press, 2001. 256 p.
Rorty R. Metaphilosophical Difficulties of Linguistic Philosophy. The Linguistic Turn: Essays in Philosophical Method. Chicago: Сhicago University Press. 1992. P. 1. 40.
Tormey S., Townshend J., Key Thinkers from Critical Theory to Post-Marxism. London: SAGE Publications, 2006. 234 p.
Weber M. Gesammelte Aufsätze zur Religionssoziologie. Tübingen: Mohr Siebeck. 1920. Bd.1. 573 S.
