КОНЦЕПТУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО: МИСТЕЦТВО ПІСЛЯ ФІЛОСОФІЇ ЧИ МИСТЕЦТВО ЯК ФІЛОСОФІЯ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.47.6Ключові слова:
концепт, концептуальне мистецтво, ідея, філософствування, Джозеф КошутАнотація
Метою роботи є осмислення феномену концептуального мистецтва, яке розглядається як візуальне філософствування. Для митців концептуального мистецтва важлива не форма, а те, який концепт вона собою виражає, адже концептуальне мистецтво прагне впливати, перш за все, на інтелектуальне, а не лише на емоційне чи естетичне сприйняття глядача. Методологія. Поставлена проблема передбачає задіювання методів герменевтичного розуміння, застосованного не тільки щодо ідейно-концептуального матеріалу, але й до феноменів мистецтва. При роботі з текстами автор дотримувався методу феноменологічної дескрипції, яка йде за самим предметом і дає змогу реалізувати концептуалізоване осмислення поставленої мети. Наукова новизна. Висловлена теза, що концептуальне мистецтво є способом філософствування: художники-концептуалісти входять у вимір філософії, створюючи концепти з метою пізнання світу. Внаслідок цього вони підривають усталені уявлення про те, як має виглядати мистецтво, задаючи питання про суть мистецтва в цілому. Для концептуалізму концепт важливіший за художнє втілення, ними ставиться філософське завдання пробудження рефлексії. Бажання опредметнити та осмислити концепт зближує діяльність художників-концептуалістів з філософією, адже провокує глядача на інтелектуальне осмислення побаченого, що є роботою філософської рефлексії у вимірі мистецтва. В цьому контексті несправедливим буде твердження, що класичне мистецтво обмежується лише емоційним впливом, специфічність концептуального мистецтва у тому, що воно цілеспрямовано ставить завдання вийти за межі мистецтва як такого. Висновки. Концептуальне мистецтво не просто пов’язане з філософією, але постає специфічною формою філософствування, адже ідея концептуального мистецтва спрямована на інтелектуальне споглядання, подібно до деякої філософської теорії. Як і філософія, концептуальне мистецтво спрямоване на те, щоб помислити щось, що знаходиться поза чуттєвим досвідом людини, а для цього і філософія, і концептуальне мистецтво створюють концепти, за допомогою яких можна помислити навколишній світ, людину в світі, історію, екологію тощо.
Посилання
Аккаш О. Українське візуальне мистецтво та можливості концептуалізації сучасності. Сучасне мистецтво. 2016. Вип. 12. С. 31–42.
Зайченко О.В. Поняття «концепт», його загальна характеристика. Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: сер.: Філологія. Вип. 24. С. 78–81. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2012_24_27
Костюк О.П. Концептуальне мистецтво у дизайні. Мистецтвознавчі записки: зб. наук. праць. 2021. Вип. 40. С. 15–21.
Смирна Л. Століття нонконформізму в українському візуальному мистецтві. Фенікс. Київ, 2017. 452 с.
Ставчук Н.В. Концепт як базове поняття когнітивної лінгвістики. 2018. URL: https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/123456789/12373/1/KONTSEPT_%20YAK_BAZOVE%20PONYATTY_%20KOHNITIVN_YI_LINHVISTYKY.pdf
Таценко Н.В. «Концепт» як ключове поняття когнітивної лінгвістики. Вісник Сумського державного університету. Сер. Філологія. 2008. №1. С. 105–110.
Brun Baptiste. Contemporary Art and Anthropology: Shared Experiences. Critique d'art. 2017. № 49. Рр. 35–45. URL: https://journalsopenedition-org.translate.goog/critiquedart/27139?_x_tr_sl=en&_x_tr_tl=ru&_x_tr_hl=ru&_x_tr_pto=sc#quotation
Carroll K., Murawski M. & SHipley J. The Art of Dissident Domesticity: Julian Assange, King Prempeh, and Ethnographic Conceptualism in the Prison House. Social Text. 2017. Vol. 35. №. 4. Рp. 113–152. DOI: https://doi.org/10.1215/01642472-4223417
Deleuze G., Guattari F. What is philosophy?. Columbia University Press, 1994. 253 р.
Flynt Henry. Essay: concept art. An Anthology of Chance Operations. La Monte Young, editor. 1963. URL: https://henryflynt.org/aesthetics/conart.html
Foster Hal. The return of the real : the avant-garde at the end of the century. The mit Рress Cambridge, 1996. 299 р.
Kosuth Joseph. Art After Philosophy. Studio International. 1969. URL: https://www.ubu.com/papers/kosuth_philosophy.html
LeWitt Sol. Paragraphs on Conceptual Art. Artforum. 1967. № 5:10. Рp. 79–84. URL: http://radicalart.info/concept/LeWitt/paragraphs.html
Martínez Francisco. When Contemporary Art Flirts with Anthropology...26/04/2016. URL: https://arterritory.com/en/visual_arts/articles/16195-when_contemporary_art_flirts_with_anthropology/
Marxen Eva. Artistic Practices and the Artistic Dispositif. A Critical Review. Antípoda. Revista de Antropología y Arqueología. 2018. № 33: 37–60.
Pröpper M.H. Sustainability science as if the world mattered sketching an art contribution by comparison. Ecology and Society. 2017. 22(3):31. DOI: httpsdoi.org10.5751ES-09359-220331. URL: https://www.ecologyandsociety.org/vol22/iss3/art31/
Sansi Roger. Art. The Open Encyclopedia of Anthropology. edited by Felix Stein. The Cambridge Encyclopedia of Anthropology. 2022. URL: https://www.anthroencyclopedia.com/entry/art DOI: http://doi.org/10.29164/22art
Sauer Jennifer. The Language of Art: An Interview with Joseph Kosuth. Art Dependence magazine. June 6, 2018. URL: https://www.artdependence.com/articles/the-language-of-art-an-interview-with-joseph-kosuth/
Ssorin-Chaikov N. Rethinking performativity: ethnographic conceptualism. Journal of Cultural Economy. 2020. Volume 13. Issue 6. Рр. 672–689. DOI: https://doi.org/10.1080/17530350.2019.1708779 URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/17530350.2019.1708779
Ugochukwu-Smooth C. Nzewi. Anthropology as practice: Artists of Africa and the ethnographic field in contemporary art. Alternative Art and Anthropology Global Encounters. Arnd Schneider (ed). Bloomsbury Academic. 2017. Рр. 27–46. DOI: https://doi.org/10.5040/9781474231282.ч-001
Weidler Markus. Kristeva’s Thought Specular: Aesthetic Disobedience as a New Form of Revolt. The Southern journal of philosophy. 2020. № 58(3). Рр. 456–484. DOI: https://doi.org/10.1111/sjp.12383
