ЛЮДИНА В ПРОСТОРІ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ: ДІАЛЕКТИКА СУБ’ЄКТА ТА ОБ’ЄКТА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4700.47.10

Ключові слова:

автономність, діяльність, людина, людиномірні системи, об’єкт, свідомість, суб’єкт, техніка, новітні технології, технологічний артефакт

Анотація

Метою статті є аналіз взаємодії новітніх технологій і людини в контексті діалектики суб’єкта та об’єкта як фундаментального філософського принципу, обґрунтування можливостей розв’язання проблем і суперечностей, які при цьому виникають. Методологія. Засобами досягнення поставленої мети постає сама діалектика, виражена через необхідні категоріальні зв’язки. Поєднання методів філософської антропології, філософії техніки та технологій дало змогу звернути увагу на важливі аспекти ситуації людини в технологічному середовищі. Наукова новизна. Ситуацію перебування людини в технологічній реальності, на наш погляд, не можна зводити або до суб’єктивного, або до об’єктивного, адже є небезпека усунення не тільки протилежного поняття, але і руйнування того поняття, до якого все зводиться. Відносини між людьми, технологіями і світом потрібно розуміти як симбіотичні та опосередковані, а не розділені та інструментальні. Розв'язання проблеми становлення суб’єктності розвитку людства повинно спиратись на культуру проєктування «людиновимірних систем». Тенденції приниження вартостей суб’єкта в людині створює її «одномірність», яка або блокує процеси вираження багатства суб’єктивного світу, або обмежує можливості розвитку особистості. Висновки. Хоч технологія являє собою складну систему, яка здатна до зміни об’єктів будь-якої природи, усвідомлена людська діяльність є істинним суб’єктом. Важливо розуміти, що матеріальність технологічної цивілізації не уневажнює її культурної, людської основи. Характеристики, які роблять нас особистостями будуть і надалі проявлятись в наших відносинах з технікою та сучасними технологіями, збереження стійкої рівноваги яких залежить тільки від людини.

Посилання

Гайдеґґер М. Буття в околі речей. Возняк Т. Тексти та переклади. Х.: Фоліо, 1998. URL: https://www.ji.lviv.ua/ji-library/Vozniak/text-i-perekl/kn3-heid2.htm (дата звернення: 12.06.2023).

Ганаба С. Евристичний потенціал ідей актор-мережевої теорії Б. Латура в розумінні змін і перспектив розвитку суспільства. Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філософія», 2020. № 41. С. 97–110. doi: https:// doi.org/10.24919/2522-4700.41.7

Загороднюк В. Антропологічний поворот і антиперсоналістські тенденції у сучасній філософії. Філософсько-антропологічні читання : зб. наук. праць. Філософські діалоги. Київ, 2010. Частина 1. С. 117–121.

Куцепал С. Cвіт Ж. Дельоза: ризома, сенс, нонсенс. Гуманітарний вісник ЗДІА, 2013. № 54. С. 216–223. doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2013.24217

Мельник В. Людиновимірність науки та її цивілізаційні виклики. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. 2011. Вип. 1. С. 9–22.

Мовчан С. П., Чаплигін О. К. Основи філософії техніки та технології : Навчальний посібник. Харків : Видавництво «Форт», 2013. 324 с.

Ткаченко О. Вразливість як особливість людської природи за умов антропологічних викликів новітніх технологій. Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філософія», 2023. № 46. С. 201–214. doi: https://doi.org/10.24919/2522- 4700.46.12

Філософський енциклопедичний словник. НАН України, Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди. /гол. ред. В. І. Шинкарук. Київ : Абрис, 2002. VI. 742 с.

Федорова К. Філософські антропотренди: підступ до людини майбутнього. Перспективи. Соціально-політичний журнал. 2022. № 4. С. 17–22.

Шелковая Н. Антропоцентризм та раціоцентризм як головні чинники втрати людяності. Гуманізм. Людина. Людяність : матеріали ХХХІ-х Міжнародних людинознавчих філософських читань, 2021 р. Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2022. С. 102–107.

Ясперс К. Сучасна техніка. 2010. URL: https://gtmarket.ru/library/articles/6331 (дата звернення: 04.05. 2023).

Berdyaev, N. (2023). Man and Machine (the Problem of Sociology and the Metaphysics of Technology) (W. Trimble, Trans.). Technology and Language, 4(2), 7–26.

Descombes V. Le complément de sujet. Enquête sur le fait d'agir de soimême. Gallimard. 2004. 521 p.

French Philosophy of Technology Classical Readings and Contemporary Approaches: Classical Readings and Contemporary Approaches. / Bernadette Bensaude Vincent, Xavier Guchet & Sacha Loeve (eds.) SpringerLink. 2018. 400 p. doi:10.1007/978-3-319-89518-5

Juchniewicz, N. Dialectical Technology – Hegel on Means, Tools and the Machine. Filozofia 73, 2018, № 10, p. 818–830.

Metzinger T. Why Is Virtual Reality Interesting for Philosophers? 2018. URL: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/frobt.2018.00101/full (дата звернення: 29.08.2023).

Papchenko E. Philosophy of technology: performance review and expected development. 2019. URL: https://www.researchgate.net/publication/337600210_Philosophy_of_technology_performance_review_and_expected_development (дата звернення: 02.07.2023). doi:10.1051/shsconf/20197201019

Simondon G. Du mode d’existence des objets techniques. Paris: Aubier, 2001. 337 p.

Simondon G. L’Individuation psychique et collective / Préf. de Bernard Stiegler. Paris: Aubier, 2007. 293 p.

Tripathi А. Culture of Embodiment and Technology Reflection. 2009. URL: https://www.childresearch.net//RESOURCE/RESEARCH/2009/exfile/TRIPATHI.pdf (дата звернення: 15.10.2023).

Theodore John Rivers. Technological artifice and the object-subject relationship. Technology in Society. 2019. Volume 59. doi:10.1016/j.techsoc.2019.101178

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-21