СИМВОЛІЧНИЙ ЗМІСТ МОВИ ЯК ОСНОВИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Автор(и)

  • Олександр Голубєв Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
  • Олександр Ткаченко Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4700.36.154290

Ключові слова:

культура, комунікація, міжкультурна ко-мунікація, мова, символ

Анотація

Актуалізація символічного змісту мови як основи міжкультурної комунікації викликана по-перше, тенденцією де-сакралізації слів і речей у сучасному світі, необхідністю повер-нення до істинних смислів, зв՚язок з якими втрачає сучасна куль-тура. В сучасній культурі поглиблюється процес профанації смис-лового змісту культурних символів. По-друге, актуальність дос-лідження мови та комунікації визначає також стрімкий роз-виток засобів комунікації, каналів передачі й носіїв інформації тощо. Мова йде про адекватне сприйняття змін форм комуні-кації, які ми переживаємо сьогодні. Метою статті є аналіз символічного змісту мови як фун-даментального феномену культури, осмислення її місця і ролі у міжкультурній комунікації. Методологічною основою дослідження виступають гер-меневтичний, лінгво-семіотичний, порівняльний, філософсько-культурологічний, релігійний підходи. У статті наголошено, що завдяки символічному змісту, мова дає змогу пов՚язати зовнішнє і внутрішнє, співвіднести невидиму ідею з предметністю видимого світу; уявити явища в певній цілісності, що робить його одночасно доступним і нашим думкам, і душі. Мова поєднує практичне з духовним, випадкове з причиновим, вказуючи на трансцендентне. Мова зберігає і тран-слює ідеї та цінності, які є базовими для розвитку і функціону-вання культури. Звернення до проблеми символічного змісту мо-ви може допомогти глибше зрозуміти одну із головних глобальних проблем – проблему спілкування, взаємопорозуміння між людь-ми; може сприяти подоланню відчуження і дегуманізації у сфері міжособистісної та міжкультурної комунікації. Але, на жаль, су-часна людина все більше віддаляється від символічного світу куль-тури і нездатна адекватно сприймати і розуміти символи мови інших народів, і своєї також (як носія національного духу). Люди поступово перетворюються на згустки інформаційних технологій. У теоретико-методологічному плані, запропоновані ма-теріали актуалізують необхідність подальшого аналізу й інтер-претації символізму мови в релігійному дискурсі.

Посилання

Бацевич Ф.С. Духовно-синергетична сутність мови: огляд деяких сучасних лінгвофілософських концепцій [Електронний ресурс] / Ф.С. Баце-вич. – Режим доступу : http://old.journ.lnu.edu.ua/vypusk7/visnyk08-39.pdf.

Гатальська С.М. Філософія культури : підручник / С.М. Га-тальська. – К. : Либідь, 2005. – 328 с.

Марков Б.В. Коммуникация и философия языка [Электрон-ный ресурс] / Б.В. Марков. – Режим доступа : http://anthropology.ru/ru/ text/markov-bv/kommunikaciya-i-filosofiya-yazyka.

Лотман Ю.М. Символ в системе культуры / Ю.М. Лотман // Статьи по семиотике культуры и искусства. – СПб. : Академический проект, 2002. – 544 с. – С. 211–225.

Тен Ю.П. Символ в межкультурной коммуникации : автореф. дисс. ... д-ра философ. наук : 09.00.13 [Электронный ресурс] / Ю.П. Тен. – Режим доступа : http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/277864.html.

Тинякова Е.А. Язык как форма существования культуры и концепция нелингвистического позитивизма / Е.А. Тинякова. – М. : МПГУ, 2003. – 222 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-20