СИМВОЛІЧНИЙ ЗМІСТ МОВИ ЯК ОСНОВИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Анотація

Актуалізація символічного змісту мови як основи міжкультурної комунікації викликана по-перше, тенденцією де-сакралізації слів і речей у сучасному світі, необхідністю повер-нення до істинних смислів, зв՚язок з якими втрачає сучасна куль-тура. В сучасній культурі поглиблюється процес профанації смис-лового змісту культурних символів. По-друге, актуальність дос-лідження мови та комунікації визначає також стрімкий роз-виток засобів комунікації, каналів передачі й носіїв інформації тощо. Мова йде про адекватне сприйняття змін форм комуні-кації, які ми переживаємо сьогодні. Метою статті є аналіз символічного змісту мови як фун-даментального феномену культури, осмислення її місця і ролі у міжкультурній комунікації. Методологічною основою дослідження виступають гер-меневтичний, лінгво-семіотичний, порівняльний, філософсько-культурологічний, релігійний підходи. У статті наголошено, що завдяки символічному змісту, мова дає змогу пов՚язати зовнішнє і внутрішнє, співвіднести невидиму ідею з предметністю видимого світу; уявити явища в певній цілісності, що робить його одночасно доступним і нашим думкам, і душі. Мова поєднує практичне з духовним, випадкове з причиновим, вказуючи на трансцендентне. Мова зберігає і тран-слює ідеї та цінності, які є базовими для розвитку і функціону-вання культури. Звернення до проблеми символічного змісту мо-ви може допомогти глибше зрозуміти одну із головних глобальних проблем – проблему спілкування, взаємопорозуміння між людь-ми; може сприяти подоланню відчуження і дегуманізації у сфері міжособистісної та міжкультурної комунікації. Але, на жаль, су-часна людина все більше віддаляється від символічного світу куль-тури і нездатна адекватно сприймати і розуміти символи мови інших народів, і своєї також (як носія національного духу). Люди поступово перетворюються на згустки інформаційних технологій. У теоретико-методологічному плані, запропоновані ма-теріали актуалізують необхідність подальшого аналізу й інтер-претації символізму мови в релігійному дискурсі.