ДУША І СВІТ ОСВАЛЬДА ШПЕНГЛЕРА
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.38.182724Ключові слова:
душа; світ; зміст; форма; культура; циві-лізація; картина світу; свідомістьАнотація
Мета. У статті осмислюється антагонізм культури та цивілізації через дві полярності людської свідомос-ті – світ і душа. Методологія. У статті використовується метод порівняння, який дає змогу побачити непомітні переходи, що здійснює культура на шляху до цивілізації, а також поба-чити, у який спосіб душа входить у світ, зливається з ним, що приводить до якісно нового утворення, або до остаточного роз-паду добре знаних форм людської життєдіяльності. Наукова новизна. Особливістю статті, є те, що вихід на поняття куль-тури і цивілізації робиться через протиставлення понять «душа» і «світ», які містять в собі діалектичні поняття змісту і форми. Розведеність цих понять у культурі та цивілізації призводить до неповноти знань, до нагромадження змістів без конкретної оформленості, або до переваги форми, яка позбавлена змістової наповненості. А синтез навпаки, це цілісність, одушевлений світ, який наповнений життям, а значить і смислом. Висновки. На основі праці Освальда Шпенглера «Занепад Європи» виявлено, що співвідношення світу і душі, їхня взаємопов’язаність і взає-морозвиток, постають у відношенні один до одного як форма до змісту. Якщо порушений баланс змісту і форми, то і жит-тєвий простір, людська культура зазнають незворотних змін. Душевне в культурі і формальне в цивілізації – це два основні змісти, які визначають світ, у якому живуть люди, і тому саме цей аспект має бути особливо цікавим для нас, бо торкається не лише людства загалом, але і кожного зокрема. Енергія циві-лізації завжди спрямована на зовнішнє, на продукування пусто-порожніх форм, на заміну природного та життєствердного – штучним і споживацьким. Саме тут простежується тісний зв’язок культури з душею чи душі з культурою, основою яких постають творчі, спонтанні, життєствердні сили віри, надії, любові і похідні від них цінності, спрямовані на зростання люд-ського в людині, на безкорисливість учинків, на творення краси заради краси, на примноження добра заради самого добра.
Посилання
Вебер, А. (1998). Германия и кризис европейской культуры. (Т. Егоро-ва, Пер.). Избранное: кризис европейской культуры (с. 169–198). Санкт-Петербург: Университетская книга.
Галущак, М. (2018). Філософсько-культурологічний аналіз поняття «криза». Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філософія», 39, 58–76. doi: 10.24919/2522-4727. 39.139563.
Графф, А. (2011). Философия культуры О. Шпенглера. Москва: Праксис. Риккерт, Г. (1995). Науки о природе и науки о культуре. (С. Гессен, Пер.). (с. 44–128). Москва: Республика.
Степун, Ф. (1922). Освальд Шпенглер и Закат Европы (с. 5–32). Мос-ква: Берег.
Тейлор, Ч. (2001). Структуры закрытого мира. (Д. Узланер, Пер.). Логос, 3, 33–54.
Шпенглер, О. (1998). Закат Европы: очерки морфологии мировой истории: образ и действительность. (Н. Гарелин, Пер.). (Т. 1). Минск: ООО «Попурри».
Raphael, F. (1998). Strictly personal. Prospect magazine. Retrieved from https://www.prospectmagazine.co.uk/magazine/4077-strictlypersonal. Huntington, S. (1997). The west and the rest. Prospect magazine. Retrieved from https://www.prospectmagazine.co.uk/author/samuel-huntington.