ОСОБИСТІСНО-ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ МЕЖІ АКУЛЬТУРАЦІЇ ЯК ЧИННИКА СОЦІАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ

Автор(и)

  • Оксана Петрушенко Львівський медичний інститут

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4700.38.186119

Ключові слова:

акультурація; інкультурація; патерн

Анотація

Метою даного дослідження є окреслення меж та з’ясування сутності процесу акультурації, тобто ознайом-лення певної людини, що належить до однієї культури, з прин-ципами, зразками, патернами іншої культури, а також з’ясування принципової можливості органічного входження в цю іншу куль-туру. Ця проблема є достатньо актуальною в наш час, оскільки у подібну ситуацію потрапляють багато людей в умовах гло-балізації, активної міграції, туристичних поїздок, мультикуль-турності та кроскультурних взаємодій, знайомства з перекла-деною іноземною літературою, тощо. Методологія роботи по-в’язана з методами історичним, порівняльним (компаративіст-ським), соціологічного спостереження, логіко-дискурсивним. Нау-кова новизна пов’язана з дослідженням акультурації як склад-ного багатовекторного процесу. Означений процес не зводиться до простого запозичення певних норм та патернів поведінки, а передбачає також ціннісних відбір нових культурних норм, психологічний аспект їхнього сприйняття або несприйняття, психологічний стан особи та її психічне здоров՚я в процесі ін-культурації, можливість для однієї людини тримати в полі зору не дві культури (свою і нову для себе), а бути інкультурованим у декілька культур одночасно. При цьому виникає проблема само-ідентифікації особи, що пройшла процес акультурації і достат-ньо вільно почувається в межах кількох культур. Висновки. Акультурація може бути пасивно-примусовим процесом, але часто це процес, який пов՚язаний з самостійним вибором особи, і в його межах людині залишається поле внутрішньої свободи, яке може розширюватися аж до маргіналізації. Навіть якщо зовнішні обставини спонукають людину до зовнішньоповедінко-вої акультурації та виконання певних норм і вимог іншої куль-тури, її внутрішній духовний стан може зберігатися як необ-хідний для неї та домінувати у її внутрішньому світі.

Посилання

Гидденс, Э. (2011). Последствия современности. Москва: «Праксис».

Левит, С.Я. (Ред.). (1998a). Культурология. ХХ век. Энциклопедия (Т. 1). Санкт-Петербург: Университетская книга.

Левит, С.Я. (Ред.). (1998b). Культурология. ХХ век. Энциклопедия (Т. 2). Санкт-Петербург: Университетская книга.

Фокс, К. (2018). Спостерігаючи за англійцями. Львів: Видавництво Старого Лева.

Berry, J.W. (2006). Acculturation: A conceptual overview. In M.H. Borstein & L.R. Cote (Eds.), Acculturation and parent-child relationships: Mea-surement and Development (pp. 13–29). Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates.

Mengistu, B.S., & Manolova, G. (2019). Acculturation and mental health among adult forced migrants: A meta-narrative systematic review protocol. Systematic Reviews, 8 (184). Retrieved from https://syste maticreviewsjournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13643-019-11 03-8#auth-1.

Castro, V.S. (2012). Acculturation and cross cultural counseling (р. 3). Retrieved from https://www.drhttruong.com/acculturation-4-ways-to-adjust-to-a-new-culture/.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-20