ОНТОЛОГІЯ МЕТАМОРФОЗИ ДОБРА І ЗЛА, БОГА ТА ДИЯВОЛА У ФІЛОСОФІЇ Ж. ДЕЛЬОЗА
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.38.186110Ключові слова:
стрибок; танець; багатократне повторе-ння; відмінність; розмотування Бога; іманенція БогаАнотація
Мета статті: розкрити специфіку онтологіч-ного виміру добра і зла в філософії Ж. Дельоза. Методологія: у компаративному стилі аналізу висвітлено метаморфозу розмо-тування Бога до диявола у філософії Ж. Дельоза. Наукова новизна: визначення онтології добра і зла в симулякрі розмотування Бога до диявола. Висновки. Вказується на те, що Бог визначається Ж. Дельозом не в трансценденції, а в іманенції, тож, відповідно, він не може спрощуватися до субвенції добра. Людина звично зводить моральні цінності до категорій добра і зла, та зводить їх референції до Бога та диявола. Проте навіть сама людина не може бути спрощено визначена як людина добра та людина погана. Відповідно, на думку Ж. Дельоза, і Бога не можна зага-няти в схожі рамки. Філософ звернув увагу на жорстокі вчинки юдейського Бога не тільки стосовно грішників, але й щодо пра-ведників Бог проявляв жорстоку натуру. Це наштовхувало на думку, щодо поєднання в природі Бога і добра, і зла, які зміню-ються через велику гру, де все включено, і будь-яке правило допус-тимо впроваджувати усіма учасниками. Отже, на противагу стрибку віри С. К’єркегора пропонується танок Бога та диявола Фр. Ніцше. Проводиться аналіз різниці між стрибком віри та танцем, що стверджує буття добра і зла. Вказується на мета-морфічну природу добра і зла, Бога і диявола, які через парний танок розмотуються до виміру нуля та перетворюються на власну протилежність, що є частиною їхньої природи. Танок добра і зла, Бога і диявола – це постійна метаморфоза. Зазна-чається, що саме танець, а не стрибок є ближчими до божес-твенної гри. Адже в танці рухи постійно повторюється, хоча кожен рух є тільки копією оригіналу, і ця копія повторюється доти, доки не стає протилежністю оригіналу, що вже давно зник у небутті. Вказується, що людська мораль спирається на не-природні правила, де визначається оригіналом тільки добро, а його повторення має бути ідеальним. Насправді, мораль настільки далеко відходить від природи добра і зла, що апелює вже не до них, а до симулякрів. На думку Ж. Дельоза, кожна річ вже є симулякром самої себе. Отже, Бог є також симулякром самого себе, який багаторазово повторюється доки не розмотується до повного нуля. Бог повторює себе доки не стає самопроти-лежністю, отже, його природа самоіманента та включає в себе від самого початку зачаток зла, а не тільки добра. Тож існує єдиний закон вічного повторення, а тому, Бог ніколи не зникає та завжди повертається навіть з точки нуля. Робиться висновок, що метаморфічне багаторазове повторення добра є онтологічним виміром добра і зла відповідно до філософії Ж. Дельоза.
Посилання
Делез, Ж. (2011). Логика смысла. (Я.И. Свирский, Пер.). Москва: Ака-демический Проект.
Делез, Ж. (2003). Ницше и философия. (Б. Скуратов, Ред. & О. Хома, Пер.). Москва: ООО «АдМаргинеи».
Делез, Ж. (1998). Различие и повторение. (Н.Б. Маньковская, Э.П. Юров-ская, Пер.). Санкт-Петербург: ТОО ТК «Петрополис».
Делез, Ж. (2001). Спиноза. В Ж. Делез, Эмпиризм и субъективность: опыт о человеческой природе по Юму (с. 325–419). (Я.И. Свир-ский, Пер.). Москва: ПЕР СЭ.
Делез, Ж., & Гваттари, Ф. (2009). Что такое философия? (С. Зенкин, Пер.). Москва: Академический Проект.
Добжинські, А.А. (2018). Атрибутика зла в історико-філософській та релігійно-філософській європейській традиції: онтологічний аспект. (Дис. канд. філос. наук). Львів.
Кьеркегор, С. (2010). Страх и трепет (2-е вид., допол. и испр.). (Н.В. Исаева & С.А. Исаев, Пер.). Москва: Культурная рево-люция.
Лелека, О.В. (2015). Деконструкція зла: соціальна трансформація від радикального до банального. (Автореф. дис. канд. філос. наук). Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Київ.
Мазурик, М. (2010). Онтологічний вимір етичних категорій добра і зла. Вісник національного університету «Львівська політехніка», 661, 25–31.
Маковецкий, Е.А. (2004). Социальная аналитика ритма: Жиль Делез, или о спасении. Санкт-Петербург: Изд-во С.-Петерб. ун-та.
Мовчан, В.С. (2003). Історія і теорія етики: курс лекцій. Дрогобич: Коло.
Ницше, Ф. (1996). Так говорил Заратустра. Книга для всех и не для кого. В Ф. Ницше, Сочинения (Т. 1–2; Т. 2), (с. 6–237). (К.А. Свасьян, Пер.). Москва: Мысль.
Федоров, Ю.В. (2002). Концепт зла в современной культуре. (Дис. канд. филос. наук). Таврический национальный ун-т им. В.И. Вер-надского. Симферополь.