НІЦШЕАНСТВО: ЯК СУМІСНІ НІГІЛІЗМ ТА ФІЛОСОФІЯ ЖИТТЯ?
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.40.200822Ключові слова:
ніцшеанство, життя, нігілізм, творчістьАнотація
Мета роботи. У статті розглядається питання співвідношення філософії життя і нігілізму: з терміном «ніцшеанство» пов’язується саме апологія життя, але яким чином Ніцше відстоює права життя і як можна співвіднести життєстверджуючий характер філософії Ніцше з нігілізмом? Методологія. Під час здійснення дослідження і викладу досліджуваної проблеми первинно значущим є метод поглибленого рефлексивно-критичного читання, що передбачає роботу з поняттями і встановлення нюансів смислу під час використання різних термінів. Теоретичною основою дослідження є таке розуміння філософії, коли вона постає рефлексивною самосвідомістю думки, з’ясуванням шляхів формування суб’єктивності, що активізує ресурси феноменології – увагу до первинно-конституйованих змістів свідомості з очищенням поняття від подальших нашарувань. Значущим є і метод діалектико-логічного аналізу – робота з поняттями, які припускають витончене розрізнення і взаємне перетворення. Наукова новизна. Показано, що в цілому можна визнати, що Ніцше ставить завдання обґрунтувати життєстверджуючі принципи, і в цьому контексті перевага віддається установкам волі до влади, в той час як із нігілізмом пов’язані конотації занепадницького ослаблення, декадансу. Співвіднесені так, ці принципи поста- ють протилежними, але під час їх експлікації простежується логічна зв’язність і зумовленість. Домінанта інтересів Ніцше – увага до первинного і непідробного, того, що становить дієву силу всього, на що і вказано в першій книзі, провідна тема якої – оптика подвійного бачення, експлікованого через дію двох на- чал, усупереч поширеній думці, жодному з них Ніцше не віддає перевагу. Посилання на ілюзорність, у якій ми живемо, стає засадою дещо іншого іменування філософії Ніцше, яку досить звично називати нігілізмом. При цьому особлива увага приділена конструктивній ролі «ніщо» як умові творчої дії. Висновки. Жадання влади розкривається як нестримна воля до творчості. Внутрішньо логічно ув’язані творче становлення як те, що За- ратустра любить у людині, й готовність до зміни і переоцінки звичних прив’язаностей, що і іменується приреченістю на за- гибель, тобто глибинна засада творення – здатність увійти у стан відкритості і свободи від нагромаджених смислів.
Посилання
Бибихин В. Ницше в поле европейской місли. Ницше и современная западная місль. Санкт-Петербург-Москва : Летний сад, 2003. С. 330–345.
Д’Иорио П. Все эти «Воли к власти». Ницше и современная западная місль. Санкт-Петербург-Москва : Летний сад, 2003. С. 490–539.
Кобець Р. Виднокола «декадентського нігілізму». Пізній Ніцше і криза європейської культури. Філософська думка. 2015. 1. С. 90–100.
Лимонченко В.В. Философия и музіка. Гуманітарний журнал. Літо-осінь, 3-4. Дніпропетровськ : Вид-во Національного гірничого ун-ту, 2014. С. 100–109.
Лімонченко В. «Філософська смерть» як методологічний принцип. Людинознавчі студії: Збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філософія». 2019. 38. С. 45–58. doi: https://doi.org/10.24919/2522-4700.38.186111.
Лютий Т. Ніцше. Самоперевершення. Київ : Темпора, 2016.
Матвієнко І.С. Проблема нігілізму у європейській культурі (філософські погляди Ф. Ніцше). Гілея: науковий вісник. 2016. 110. С. 156–158.
Менжулін В. Про нередукційну біографію та вічне само перевершення. Лютий Т. Ніцше. Самоперевершення. Київ : Темпора, 2016. Sententiae, 36:1, 166–172.
Ницше Ф. Воля к власти. Опыт переоценки всех ценностей. Москва : Культурная Революция, 2005.
Ницше Ф. Рождение трагедии, или Эллинство и пессимизм. Сочинения в 2 т. Т. 1. Москва : Мысль, 1990. С. 47–157.
Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Київ : Основи, 1993. URL : http://chtyvo.org.ua/authors/Nietzsche_Friedrich/Tak_kazav_Zaratustra_Zhadannia_vlady/.
Ожегов С.И. Толковій словарь русского языка: около 80 000 слов и фразеологических віражений. Москва : ТЕМП, 2006.
Риккерт Г. Философия жизни. Науки о природе и науки о культуре. Москва : Республика, 1998. С. 206–342.
Сафрански Р. Ницше: биография его мысли. Москва : Издательский дом «Дело» РАНХиГС, 2016.
Стронг Т.Б. Философия и политика культурной революции. Ницше и современная западная місль. Санкт-Петербург-Москва : Летний сад, 2003. С. 18–57.
Хайдеггер М. Европейский нигилизм. Хайдеггер М. Время и бітие: Статьи и віступления. 1993. Москва : Республика, 1993. С. 63–176.
Babich, Babette Е. Reading Nietzsche’s The Birth of Tragedy. New Nietzshe Studies. (Volume 10, Issue ½, i-ii). 2016. DOI: https://doi.org/10.5840/newnietzsche2016101/21.
Daniels Paul. (2019). The Birth of Tragedy: Transfiguration through Art. The New Cambridge Companion to Nietzsche. 2019. Cambridge University Press. Р. 47–173.
Daniels, Paul Raimond. Nietzsche and ‘The Birth of Tragedy’. Acumen. 2017.
Nietzsche and Transhumanism: Precursor or Enemy? Edited by Yunus Tuncel. Cambridge Scholars Publishing, 2017.
Severino, E. The Essence of Nihilism. London, New York : Verso Books, 2016.
Tongeren, Paul van. Friedrich Nietzsche and European Nihilism. Cambridge : Scholars Publishing, 2018.
Woodward, Ashley. Understanding Nietzscheanism. Acumen. 2011.