АВТОБІОГРАФІЯ ЯК СПОСІБ СОЦІАЛЬНОГО ПІЗНАННЯ

Автор(и)

  • Жанна Янко Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4700.40.200827

Ключові слова:

автобіографія, життєпис, замість, художній твір, соціальне пізнання, соціальні реалії, істина, правда

Анотація

Мета. У статті ставиться мета наголосити на значущості автобіографії як жанру літератури та як спо- собу осягнення соціальних реалій на прикладі «Автобіографії Наталії Кобринської (Львів, 1893) та передмови до «Галицьких образків» «Дещо про себе самого» Івана Франка (Львів, 1897). Методологія. У статті застосовано метод поглибленого реф- лексивного прочитання, що передбачає роботу з художнім сло- вом та нарисом, філософською літературою та літературною критикою, встановлення нюансів перехресних зв’язків фактів, вказаних у біографіях, із фактами реального соціального життя. Теоретичною основою дослідження є таке розуміння соціальної філософії, коли вона постає самосвідомістю дум- ки, екзистенційним пошуком, з’ясуванням шляхів формуван- ня індивідуального сприйняття. При цьому маємо на меті не позбуватися об’єктивної залежності від закономірностей розвитку в історико-культурному сенсі. Наукова новизна. Розуміння особливостей автобіографії як рефлексії на влас- не життя видатних діячів, письменників, зокрема Наталі Кобринської та Івана Франка. що привідкриває завісу правди- вих реальних подій тогочасного суспільного життя. Висновки. Осягнення автобіографій представників Галичини межі ХІХ – ХХ століття дає підстави особистості виходити за межі власної приватності екзистенційого перебування в соціумі і бути діяльно оберненою в майбутнє, з альтернативою дивити- ся у світ, як його сприймав Франко: «Я можу здригатися, можу тихо проклинати долю, що поклала мені на плечі це ярмо, але скинути його не можу, іншої батьківщини шукати не можу, бо став би підлим перед власним сумлінням. І якщо щось полегшує мені нести це ярмо, то це те, що бачу руський народ, який, хоч гноблений, затемнюваний і деморалізований довгі віки, який хоч і сьогодні бідний, недолугий і безпорадний, а все-таки поволі підноситься, відчуває в щораз ширших масах жадобу світла, правди та справедливості і до них шукає шляхів. Отже, варто працювати для цього народу, і ніяка праця не піде на марне» (Франко, с. 31).

Посилання

Біленко Т., Янко Ж. Герменевтика в контексті вченого незнання. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Серія: Філософські науки : № 10 (335). Луцьк : Вид-во СНУ ім. Лесі Українки, 2016. С. 3–9.

Деннет Деніел Самість як центр ваги наративу. Антологія сучасної аналітичної філософії, або жук залишає коробку / ред. А.С. Синиця. Львів : Літопис, 2014. С. 280–295.

Кобринська Н. Автобіографія. Вибрані твори. Київ : Дніпро, 1980. С. 315–323.

Петрушенко В.Л. Філософія і методологія науки. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2016.

Синиця С.А. Деніел Деннет. Біографічні дані. Передумови статті. Самість. Антологія сучасної аналітичної філософії, або жук залишає коробку Львів : Літопис, 2014. С. 276–279.

Франко І. (1981). Дещо про себе самого. Зібрання творів (Т. 1–50; Т. 31). Київ : Наук. Думка, 1981. С. 28–32.

Янко Ж. Художній твір як матриця у контексті соціального пізнання: методологічні колізії. Гуманітарно-наукове знання: дисциплінарні матриці. Матеріали Міжнародної наукової конференції 9-10 жовтня 2015 р. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т. URL : http://www.philosophy.chnu.edu.ua/res//philosophy/materialy.pdf.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-01