ЛОГОС ВІДПОВІДІ ПЕРЕД ПАФОСОМ ЧУЖОГО

Автор(и)

  • Наталія БАЧКО Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4700.41.2

Ключові слова:

Чужий, Інший, респонзивність, пафос, логос, Обличчя, інтерпасивність

Анотація

Метою статті є осмислення проблеми Іншого та Чужого, крізь призму респонзивності (здатності давати відповідь) як феномена людського буття. Методологічними засади дослідження є феноменологічна традиція, герменевти- ка та діалог як методи гуманітарних досліджень, які дають змогу аналізувати феномени людського буття на засадах нау- кового дискурсу. Стаття базується на концепціях діалогічного персоналізму та розвідок про Іншого та Чужого, що взасад- ничуються на етичних питаннях діалогічності і є базою для респонзивної етики (етики відповіді). Теоретичним стриж- нем роботи є ідеї про відповідь Чужому в Б. Вальденфель- са та про відповідальність за Іншого в Е. Левінаса. Наукова новизна полягає в аналізі причин зміщення акцентів в сучас- ному дискурсі з Іншого на Чужого; в осмисленні проблеми Іншого/Чужого крізь призму категорій «пафосу» та «логосу»; у доведенні того, що респонзивність як здатність дати відповідь Чужому є підставою для етосу такої раціональності, яка є вихо- дом з інтерпасивності (ілюзії активності) й дає змогу зглади- ти поверховість і нав’язливість комунікативних норм. Виснов- ки. Проблема Іншого в сучасних розвідках трансформується в проблему Чужого, що спровоковано мультикультурністю, глобалізаційними процесами, кризою ідентичності й суб’єк- тивності. Поряд із тим поєднання діалогічної філософії та респонзивної феноменології відкриває нові горизонти в дослідженні суб’єктивності людського буття й культури як діалогічного співбуття. У цьому сенсі поєднання концепцій Б. Вальденфельса та Е. Левінаса дає змогу окреслити підстави респонзивної етики, яка виходить із пафосної при- роди Чужого, здатне утримати радикальний незбіг Чужого з логосом Свого, при цьому дає підстави для відповіді Чужому. Це, у свою чергу, вимагає активності суб’єкта, який здатен цю відповідь дати.

Посилання

Бахтин М.М. Из записей 1970–1971 годов. Эстетика словесного творчества. Москва : Искусство, 1979. C. 336–360.

Библер В. На гранях логики культуры. Книга избранных очерков. Москва : Русское феноменологическое общество, 1997.

Бубер М. Я и Ты. Два образа веры. Москва : ООО «Издательство АСТ», 1999, С. 24–121.

Вальденфельс Б. Мотив Чужого. Минск : Пропилеи, 1999.

Вальденфельс Б. Топографія Чужого: студії до феноменології Чужого. Київ : ППС-2002, 2004.

Довгополова О. Другое, Чужое, Отторгаемое как элементы социального пространства: Монография. Одесса : СПД Фридман, 2007.

Жижек С. Интерпассивность. Желание: влечение. Мультикультурализм. Санкт-Петербург : Алетейя, 2005.

Кристева Ю. Самі собі Чужі. Київ : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2004.

Кунгурцева С.-О. Чуже як предмет респонзивної феноменології Бернгарда Вальденфельса. Наукові записки НаУКМА. Серія «Філософія та релігієзнавство». 2019. Том 4. С. 73–78.

Левинас Э. Время и Другой. Гуманизм другого человека. Санкт-Петербург : Высшая религиозно-философская школа, 1998.

Левінас Е. Між нами. Дослідження думки-про-іншого. Київ : Дух і літера, Задруга, 1999.

Лютий Т. Інший і Чужий у структурі людського я (М. Бубер, Е. Левінас, Ю. Крістева). Наукові записки НаУКМА. Серія «Філософія та релігієзнавство». 2018. Том 1. С. 21–28.

Малахов В.А. Етика спілкування : навчальний посібник. Київ : Либідь, 2006.

Можейко М. От Постмодерна к Пост-Постмодерну: Современные социокультурные трансформации и новейшие тенденции философия языка. İDİL. 2021. Number 1. С. 71–86.

Розеншток-Хюсси О. Бог заставляет нас говорить. Москва : Канон+, 1997.

Розеншток-Хюсси О. Речь и действительность. Москва : Лабиринт, 1994.

Соколова Л. О новой конфигурации французской философии. Позиции современной философии. Санкт-Петербург, 1999. № 1. С. 53–60.

Солдатська Т. До питання обґрунтування респонзивної етики. Філософська думка. 2013. № 2. С. 118–130

Трубецкой С.Н. О природе человеческого сознания. Сочинения. Москва : Мысль, 1994. С. 483–592.

Ямпольская А.В. Эмманюэль Левинас: философия и биография. Київ: Дух i лiтера, 2011.

Яннарас Х. Церковь в посткоммунистической Европе. Христіанская мысль. Кіевское религіозно-философское общество. 2005. № ІІ. С. 204–223.

Froese R. Levinas and the question of politics. Contemp Polit Theory. № 19. 2020. Р. 1–19. URL: https://doi.org/10.1057/s41296-019-00320-4.

Marosán Bence Péter. Engaged Eco-phenomenology. An Eco-socialist stance based upon a phenomenological account of narrative identity. Engaged Phenomenology. Annual Conference of the British Society for Phenomenology. 2020. URL: http://real.mtak.hu/id/eprint/113112.

Nelson E.-S. Levinas, Adorno, and the Ethic s of the Material Other. New York : SUNY, 2020.

Saldukaitytė J. The Place and Face of the Stranger in Levinas. Religion.s. 2019. № 10 (2). Р. 67. URL: https://doi.org/10.3390/rel10020067.

Riou J. Crisis, Otherness, Positionality: Thinking Beyond “Self and Other” in Turbulent Times. Oxford german stadies. 220. Volume 49. Issue 2. Р. 117–135.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-01