ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОСВІТИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Автор(и)

  • Олексій ЗАПОРОЖЧЕНКО Ізмаїльський державний гуманітарний університет

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4700.41.10

Ключові слова:

інформаційне суспільство, інформатизація, інформаційна культура, антропологічні проблеми, освітні стратегії, гуманізація

Анотація

Метою статті є короткий опис особливо- стей інформаційного суспільства, з особливою увагою до того, як змінюється роль самої людини в глобальних проце- сах інформатизації. З одного боку, інформаційне суспільство дозволяє значно підвищити ефективність праці, розкрити потенціал особистості у вільній та творчій діяльності та про- явити себе в інноваціях та науці. З іншого боку, саме людина в цих умовах може бути фактором ризику. Це дослідження присвячене вивченню антропологічних проблем інформаційної глобалізації та можливостям їх вирішення за допомогою нових освітніх стратегій. Методологічні принципи дослідження. На основі результатів фундаментальних досліджень зарубіжних теоретиків інформаційного суспільства автор визначає головну проблему – непідготовленість самого суспільства до нових реалій інформаційної глобалізації. Е. Тоффлер дав назву цій проблемі – «шок від майбутнього», який міцно закріпився в науковій літературі XXI століття. Аналіз літератури дозволяє нам встановити, що однією з проблем інформаційного суспільства є система споживчих цінностей, яка сформувала- ся у ХХ столітті. Однак саме в умовах швидкого формування інформаційного суспільства колишня система цінностей стано- вить певну загрозу для майбутнього цивілізації. Наукова новиз- на. У статті також розглядається проблема «інформаційного розриву», тобто нового типу соціальної нерівності, причиною якої є те, що певна частина населення не має належного рівня знань та навичок для роботи з інформаційними технологіями та, відповідно, не може пристосуватися до нових умов повної цифровізації, отже, маргіналізується. У контексті цієї проблеми всебічно розглядається феномен інформаційної культури особистості, а також демонструються основні стратегічні напрями та цінності її формування. Особлива ува- га приділяється новому типу етики – «інформаційній етиці». Обґрунтовано зроблений висновок про необхідність належної уваги до проблеми формування нової системи гуманістичних цінностей, яка відповідала б викликам інформаційної глобалізації за допомогою нових освітніх стратегій, тенденцій та парадигм. Розглянуто такі основні тенденції сучасної вищої освіти, як фундаменталізація, гуманізація та інформатизація, обґрунтовано доцільність синергетичної парадигми освіти, яка розглядає саму освіту як відкриту, нелінійну та самоорганізуючу систему. Висновки. Нова парадигма освіти більше відповідає вимогам інформаційного суспільства, оскільки дозволяє значно збагатити наукову методологію та стимулювати міждисциплінарні дослідження, що значно покращить якість як технічної, так і соціально-гуманітарної освіти.

Посилання

Запорожченко О. Антропологічні проблеми інформаційного суспільства. Молодий вчений. 2016. № 12.1 (40). С. 81–86.

Лайон Д. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії. Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Київ : Либідь, 1996. С. 362–380.

Андрущенко Т.В. Футурологічне бачення перспектив політичного та культурного розвитку людства (на прикладі концепції «футурошоку» Елвіна Тоффлера). Науковий вісник. Серія «Філософія». Харків : ХНПУ, 2016. Вип. 47 (частина І). С. 82–89.

Печчеи А. Человеческие качества. Москва : Прогресс, 1985. 312 с.

Гроф С. Революция сознания: Трансатлантический диалог / С. Гроф, Э. Ласло, П. Рассел;пер. с англ. М. Драчинского. Москва : АСТ, 2004. 248 с.

Філософія сьогодні. Розмови з Ульрхом Беком, Гансом-Георгом Гадамером, Юргеном Габермасом, Гансом Йонасом, Віторіо Гьосле та ін. Київ : Альтерпрес, 2003. С. 75.

Всемирный саммит по информационному обществу. URL: https://www.lawtrend.org/information-access/blog-information-access/vsemirnyjsammit-po-informatsionnomu-obshhestvu-podvel-itogi-10-letnej-raboty-i-predlozhil-kontseptsiyu-dalnejshego-razvitiya

Прудникова О.В. Інформаційна культура і формування «людини інформаційної». Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2016. № 2 (29). С. 154–165.

Руденко О.В. Про необхідність та доцільність вивчення філософії у вищий школі. Modern Directions of Theoretical and Applied Researches. SWorld, 17-29 March, 2015. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Rudenko-pro.htm

Батечко Н.Г. Методологія освітології: синергетичний аспект. Освітологічний дискурс. 2017. № 1-2. С. 1–12. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/osdys_2017_1-2_3

Баранівський В.Ф. Компетентність і фундаменталізація освіти як сучасні парадигми розвитку вищої освіти. Вісник Національного університету оборони України. 2011. № 6 (25). С. 282–284.

Євсович Р.В. Гуманізація та гуманітаризація вищої освіти в Україні: історичний аспект. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2012. № 5 (52). С. 79–87.

Блажук О.А. Інформатизація освіти – одна з вимог сучасності. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2015. Вип. 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2015_2_5

Кремень В.Г. Педагогічна синергетика: понятійно-категоріальний синтез. Теорія і практика управління соціальними системами. 2013. № 3. С. 3–19.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-01