ЗГУРТОВАНІСТЬ ВІЙСЬКОВОГО ПІДРОЗДІЛУ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.45.9Ключові слова:
згуртованість, професійна складова, соціальна складова, показники згуртованостіАнотація
Метою статті є дослідити феномен згуртованості військових частин, висвітлити сутність згуртованості, виокремити її складові та проаналізувати вплив згуртованості військових частин на ефективність виконання бойового завдання. Методологічними засадами дослідження стали системний, суб’єктивний, діяльнісний та компетентнісний підходи, а також методологія структурно-функціонального і системно-теоретичного аналізу. Теоретико-методологічною основою дослідження є комплекс філософських, загальнонаукових і спеціальних методів, що забезпечує міждисциплінарний аналіз згуртованості військового підрозділу. Наукова новизна полягає у виявленні сутності феномену згуртованості військового підрозділу, визначенні факторів, що на неї впливають, та її складових, розкритті ролі психологічної атмосфери для злагодження військового колективу, осмисленні впливу згуртованості на виконання підрозділом поставленого перед ним бойового завдання. Висновки. Згуртованість – основний інтегративний соціально-психологічний показник ступеня розвитку та єдності всіх сторін суспільної свідомості, психології та діяльності військового колективу та найважливіший фактор його боєздатності, високої військової дисципліни, ефективності службової та бойової діяльності. Згуртованість містить професійну та соціальну складові в їх філософській єдності та нерозривності. Показниками згуртованості військового підрозділу є: єдність поглядів та переконань; діяльнісна єдність; психологічна єдність; рівень розвитку особистісної сфери кожного члена військового підрозділу. Система військової освіти має підготувати офіцера, який має міцні професійні знання, вміє об’єднати довірений йому підрозділ, і є готовий комбінувати навички військового професіонала та гуманіста, командира та вчителя у широкому розумінні цього слова.
Посилання
Алещенко В.І. Морально-психологічне забезпечення в період забезпечення підготовки миротворчого контингенту до участі у миротворчій операції. Теорія і практика управління соціальними системами. 2. 2011, c. 55-58. DOI: https://www.kpi.kharkov.ua/archive/Наукова_періодика/Tipuss/2011_2/Aleshen.pdf.
Бородін Б.Д. Проблема оцінювання згуртованості військового підрозділу. Честь і закон. № 2, (65). 2018, С. 97-101. DOI: http://appsychology.org.ua/data/jrn/v1/i47/21.pdf.
Пустовий О.М. Соціально-психологічні чинники групової взаємодії військовослужбовців: теоретична модель. Актуальні проблеми психології. Том І. Випуск 47. 2019, C. 108-112. DOI: http://appsychology.org.ua/data/jrn/v1/i47/21.pdf
Словник військових термінів та скорочень (абревіатур). Воєнно-наукове управління Генерального штабу Збройних сил України, 2020. 52 с.
Шапар В. Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. X.: Прапор, 2007. 640 с.
Ягупов В.В. Військова психологія. [Підручник], Київ: Тандем, 2004. 656 с.
Ahronson, A., Cameron, J.E. The Nature and Consequences of Group Cohesion in a Military Sample. Military Psychology, Vol. 19. No. 1, 2007, p.p. 9–25. DOI: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/08995600701323277
Balkundi, P., Harrison, D. A. Ties, Leaders, and Time in Teams: Strong Inference About Network Structure’s Effects on Team Viability and Performance. Academy of Management Journal, Vol. 49, No. 4. 2006. DOI: https://journals.aom.org/doi/abs/10.5465/amj.2006.20785500.
Bandura, A. Exercise of Human Agency Through Collective Efficacy. Current Directions in Psychological Science, Vol. 9. No. 3, 2000, pp. 75–78. DOI: https://www.jstor.org/stable/20182630.
Beal, D. J. Cohesion and Performance in Groups: A Meta-Analytic Clarification of Construct Relations / Beal, D. J., Cohen, R. R., Burke, M. J., McLendon, C. L. Journal of Applied Psychology, Vol. 88. No.6, 2003, pp. 989–1004.
Bullock, D. How Wars Are Won: Leadership, Friendship, Family, and Unit Cohesion. Xlibris US, 2016. 217 p.
Carless, S. A., de Paola, C. The Measurement of Cohesion in Work Teams. Small Group Research, Vol. 31, No. 1, 2000, p.71. DOI: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/104649640003100104.
Carron, A. V., & Brawley, L. R. (2000). Cohesion: Conceptual and Measurement Issues. Small Group Research, 31, 89-106. DOI: https://doi.org/10.1177/104649640003100105.
Casey-Campbell, Milly, and Martin L. Martens, “Sticking It All Together: A Critical Assessment of the Group Cohesion–Performance Literature,” International Journal of Management Reviews, Vol. 11, No. 2, 2009, pp. 223–246. DOI: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/j.1468-2370.2008.00239.
Castillo, J. Endurance and War: The National Sources of Military Cohesion. Stanford Security Studies, 2014. 328 p.
Chang, A., Prashant, B. A Multidimensional Approach to the Group Cohesion–Group Performance Relationship. Small Group Research, Vol. 32. No. 4. 2001, p. 379. DOI: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/104649640103200401.
Chiocchio, F., Essiembre, H. Cohesion and Performance: A Meta-Analytic Review of Disparities Between Project Teams, Production Teams, and Service Teams. Small Group Research, Vol. 40, No. 4, 2009, pp. 382–420. DOI: https://journals.sagepub.com/doi/pdf/10.1177/1046496409335103
Dion, K. L. Group Cohesion: From ‘Field of Forces’ to Multidimensional Construct. Group Dynamics: Theory, Research, and Practice, Vol. 4, No. 1, 2000, pp. 7–26. DOI: https://www.researchgate.net/publication/232446576_Group_Cohesion_From_Field_of_Forces_to_Multidimensional_Construct.
Griffith, J. Measurement of Group Cohesion in U.S. Army Units. Basic and Applied Social Psychology, Vol. 9, No. 2, 1988, pp. 149–171. DOI: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1207/s15324834basp0902_6.
Griffith, J. Multilevel Analysis of Cohesion’s Relation to Stress, Well-Being, Identification, isintegration, and Perceived Combat Readiness. Military Psychology, Vol. 14, No. 3, 2002, pp. 217–239. DOI: https://www.tandfonline.com/ doi/full/10.1207/S15327876MP1403_3
Henderson, Wm. D. Cohesion: The Human Element in Combat, Washington, D.C.: National Defense University Press, 1985. DOI: https://www.files.ethz.ch/isn/139659/1985-02_Cohesion_Human_Element.pdf
Jordan, M. H., Field, H.S., Armenakis, A. A. The Relationship of Group Process Variables and Team Performance: A Team-Level Analysis in a Field Setting. Small Group Research, Vol. 33, No. 1, 2002, p. 121. DOI: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/104649640203300104.
Langerholc, B. Cohesion in Multinational Military Units. Biblio Scholar, 2012. 138 p.
Marshall, S. L. A Men Against Fire: The Problem of Battle Command in Future War, New York: William Morrow, 1947.
Moskos, Ch. C. Vietnam: Why Men Fight / in Martin Oppenheimer, ed., The American Military, Transaction, Inc., 1971, pp. 16–36.
Mullen, B., & Copper, C. (1994). The relation between group cohesiveness and performance: An integration. Psychological Bulletin, 115(2), 210–227. DOI: https://doi.org/10.1037/0033-2909.115.2.210.
Salas, E., Burke, C. Sh., Cannon-Bowers, J. A. Teamwork: Emerging Principles. International Journal of Management Reviews, Vol. 2, No. 4, 2000, p. 339. DOI: https:www.semanticscholar.org/paper/Teamwork%3Aemerging-principles-Salas-Burke/0aeac19247510f7b66b914df40e1fa884aa1dfea.
Segal, D. R., Kestnbaum, M. Professional Closure in the Military Labor Market: A Critique of Pure Cohesion / in D. M. Snider and G. L. Watkins, eds. The Future of the Army Profession, New York: McGraw Hill, 2002, pp. 439–458.
Shamir, B., Brainin, E., Zakay, E., Popper,. Perceived Combat Readiness as Collective Efficacy: Individual- and Group-Level Analysis. Military Psychology, Vol. 12, No. 2, 2000, pp. 105–119. DOI: https://www.researchgate.net/publication/247503383_Perceived_Combat_Readiness_as_Collective_Efficacy_Individual_and_Group-Level_Analysis.
Shils, E. A., Janowitz, M. Cohesion and Disintegration in the Wehrmacht in World War II. Public Opinion Quarterly, Vol. 12, 1948, p.p. 280–315. DOI: https://www.jstor.org/stable/2745268.
Siebold, G. L. The Essence of Military Group Cohesion. Armed Forces and Society. Vol. 33, No. 2, 2007, pp. 286–295. DOI: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0095327X06294173
Spencer, J. Connected Soldiers: Life, Leadership, and Social Connections in Modern War. Potomac Books. 2021. 280 p.
Stouffer, S. A. The American Soldier: Adjustment During Army Life/Stouffer, S. A., Suchman, E. A., Devinney, L. C., Star, S. A., Williams, R. M. (Jr.). Studies in Social Psychology in World War II, Vol. 1, Oxford: Princeton University Press, 1949, p.p. xii-599. DOI: https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/000271624926500124.
Van Epps, G. Relooking Unit Cohesion: A Sensemaking Approach. Scholar's Choice, 2015. 24 p.
Wong, L., Kolditz, T. A., Millen, R. A., Potter, T. M. Why They Fight: Combat Motivation in the Iraq War, Carlisle, Pa.: Strategic Studies Institute, U.S. Army War College, 2003. DOI: https:press.armywarcollege.edu/monographs/788.
