ЕКО-СПІНОЗИЗМ ЯК СУЧАСНИЙ КОНТЕКСТ МЕТАФІЗИКИ БЕНЕДИКТА СПІНОЗИ

Автор(и)

  • Олег Богун Львівський національний університет імені Івана Франка

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4700.38.186109

Ключові слова:

екологія; спінозизм; матерія; свідомість; афект; антропоцентризм

Анотація

Мета. У статті ставиться завдання виявити продуктивне значення ідей спадщини нідерландського мислителя Бенедикта Спінози у з’ясуванні та розв’язанні проблем, що по-стали у сучасній екофілософії. Методологія. У статті засто-совані аналітичний та синтетичний методи, що передбачають розкриття метафізичних концепцій у екофілософських контекс-тах, актуалізація класичної онтології у побудові нового типу взаємовідношення людини і природи. Наукова новизна. У статті стверджується, що забруднення довкілля і складність побудови нових типів співжиття між людиною та іншими живими й не-живими організмами, вимагає переформатування звичної опози-ції природи і людини, свідомості та матерії, політики, есте-тики та історії, зокрема, у напрямі реактуалізації оригінальних ідей Б. Спінози. Аналіз причин впливу спінозизму у сучасному дискурсі має, відповідно, і очевидне практичне значення. Факт розуміння того, що людина не є метафізично чи політично ви-нятковою, унікально мислячою та єдиним носієм цінностей (що в різних формах артикулюється теоретиками екофілософії) знаходить підтримку в антимодерністській етиці нідерланд-ського мислителя XVII ст. Практичне значення статті полягає у розкритті принципів екоактивізму й політичної боротьби проти забруднення довкілля та руху за захист тварин. Теоретичне значення – у виявленні залучення раціоналістичної мета-фізики Бенедикта Спінози у побудові нових неантропоцентричних онтологій А. Неса, Т. Мортона, С. Шавіро, Ф. Гваттарі, Г. Бейт-сона та ін. Висновки. Необхідність змін у способах співісну-вання між людиною та іншими живими організмами задля роз-в’язання екологічних проблем проявляється у пошуках нових етик та онтологій у філософії. Важливе місце у них посідає переосмислення ідеї Б. Спінози у метафізичному, етичному й онтологічному аспектах.

Посилання

Димерець, Р. (2005). Концепція могутності (potentia) в метафізиці Бене-дикта Спінози. Sententiae, 12 (1), 3–22. Retrieved from: http://fgn. vntu.edu.ua/sent_12.htm#1.

Димерець, Р. (2006). Спінозівська концепція природної могутності (potentia) і трансформація поняття природи в натурфілософії XVI–XVII століть. (Дис. канд. філос. наук). Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України. Київ.

Ладыгина-Котс, Н. (1965). Предпосылки человеческого мышления. (Под-ражательное конструирование обезьяной и детьми). Москва.

Половцова, В. (1913). К методологии изучения философии Спинозы. Вопросы философии и психологии, 118, 331–333.

Хайдеггер, М. (1993). Европейский нигилизм. Время и бытие (с. 63–176). Москва: Республика.

Citton, Y., & Lordon, F. (2010). Spinoza et les sciences sociales: De la puissance de la multitude l conomie des affects. Paris: Editions Amsterdam.

Dahlbeck, M.D.L. (2019). Spinoza, ecology and international law radical naturalism in the face of the anthropocene. Abingdon, Oxon: Rout-ledge. doi: 10.4324/9781315177267.

Deleuze, G. (1968). Spinoza et le probleme de lexpression. Paris: Editions de minuit.

Deleuze, G. (2015). Spinoza: philosophie pratique. Paris: Les ditions de Minuit.

Ferret, S. (2011). Deepwater horizon thique de la nature et philosophie de la crise cologique. Paris: d. du Seuil.

Kettle, N.M. (2013). Climate, Neo-Spinozism, and the Ecological Worldview. Retrieved from https://scholarcommons.usf.edu/cgi/view content.cgi?article=6104&context=etd.

Lee, D. (2013, December 13). The Secret Language of Plants. Quanta Magazine. Retrieved from https://www.quantamagazine.org/the-secret-language-of-plants-20131216/

Morton, T. (2009). Ecology without nature: rethinking environmental aesthetics. Cambridge (Massachusetts): Harvard University Press.

Morton, T. (2010). Guest Column: Queer Ecology. Pmla, 125 (2), 273–282. doi: 10.1632/pmla.2010.125.2.273.

Naess, A. (2005). Spinoza and the Deep Ecology Movement. The Selected Works of Arne Naess (рр. 2662–2687). doi: 10.1007/978-1-4020-4519-6_121.

Sharp, H. (2011). Spinoza and the politics of renaturalization. Chicago: The University of Chicago Press. doi: 10.7208/chicago/9780226750750. 003.0001.

Spinoza, B. (2018a). CAPUT III. De iure summarum potestatum. Tractatus politicus. Retrieved from https://home.kpn.nl/rudolf.meijer/spinoza/ works.htm?lang=E.

Spinoza, B. (2018b). De bonis quae homines plerumque appetunt. Tractatus de Intellectus Emendatione. Retrieved from https://home.kpn.nl/ru dolf.meijer/spinoza/works.htm?lang=E.

Spinoza, B. (2018c). Ethica ordine geometrico demonstrata. Retrieved from https://home.kpn.nl/rudolf.meijer/spinoza/

Stephano, O. (2017). Spinoza, Ecology, and Immanent Ethics. Environ-mental Philosophy, 14 (2), 317–338. doi: 10.5840/envirophil201791855.

Vinciguerra, L. (2009). Spinoza in French Philosophy Today. Philosophy Today, 53 (4), 422–437. doi: 10.5840/philtoday200953410.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-23