ІДЕЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ У ФІЛОСОФІЇ Е. ЛЕВІНАСА ТА П. РІКЕРА
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.38.182692Ключові слова:
Інший; справедливість; відповідальність; визнання; страждання; асиметричність; взаємністьАнотація
У статті досліджується поняття справедли-вості у філософії Е. Левінаса та П. Рікера. Мета статті по-лягає у тому, щоб показати вагомість ідеї справедливості в трак-туваннях Е. Левінаса та П. Рікера для глибшого осмислення суті соціальної справедливості. Виходячи із зазначеної мети, найважливішими завданнями статті є: виявити взаємозв’язок між поняттями справедливості, відповідальності, мови, визнання, страждання у філософських поглядах Е. Левінаса та П. Рікера; розкрити аспекти ідеї справедливості в трактуваннях французь-ких мислителів, які є актуальними для сучасного дискурсу про-блематики справедливості. Методологія. У дослідженні вико-ристано такі методи: компаративний, який дає змогу виявити особливості ідеї справедливості в концепціях Е. Левінаса та П. Рі-кера; діалектичний, який застосовано в процесі аналізу взаємо-впливу принципів асиметричності і взаємності, любові та спра-ведливості; герменевтичний, завдяки якому проведено аналіз трак-тувань поняття справедливості у його взаємозв’язку з поняттями відповідальності, мови, визнання, страждання. А також загаль-нонаукові методи аналізу та синтезу, абстрагування, узагаль-нення. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що на основі філософських поглядів Е. Левінаса та П. Рікера розкрито позаінституційні чинники, які є конститутивними для форму-вання змісту поняття справедливості, а саме – вияв небайдужості до Іншого, відповідальності за нього, милосердя нього. Показано, що реалізація цих чинників є однією з найважливіших умов до-сягнення справедливості в суспільстві. Висновки. Зазначено зв’я-зок між формуванням особистої ідентичності, взаєминами між Я та Іншим і потребою жити у справедливому суспільстві у концепціях французьких мислителів. Наголошено, що трактува-ння справедливості Е. Левінасом та П. Рікером розкриває нові перспективи у побудові суспільних взаємин, спонукає подолати вузькогруповий нарцисизм, характерний для сучасних західних суспільств, і переорієнтовує на пошук спільних цінностей між Я та Іншими.
Посилання
Бауман, З., & Донскіс, Л. (2017). Плинне зло. Життя без альтер-натив. (О. Буценко, Пер.). Київ: ДУХ і ЛІТЕРА.
Кастийо, М. (2008). Понятие этики и морали в учении Поля Рикëра. Поль Рикëр – философ диалога (c. 12–23). Москва: ИФРАН.
Левинас, Э. (2000). Тотальность и Бесконечное. В Э. Левинас, Избра-нное. Тотальность и Бесконечное (с. 66–291). Москва – Санкт-Петербург: Университетская книга.
Левінас, Е. (1999a). Марне страждання. В Е. Левінас, Між нами: до-слідження. Думки-про-іншого (с. 105–117). Київ: ДУХ і ЛІТЕРА: Задруга.
Левінас, Е. (1999b). Філософія, справедливість і любов. В Е. Левінас, Між нами: дослідження. Думки-про-іншого (с. 119–138). Київ: ДУХ і ЛІТЕРА: Задруга.
Рикëр, П. (1995). Мораль, этика и политика. В П. Рикëр, Герменев-тика. Этика. Политика (с. 38–58). Москва: АО «КАМІ», ИЦ «ACADEMIA». Рикѐр, П. (2010). Человек способный. Новая философская энциклопе-дия (Т. 1–4; Т. 4), (с. 346–348). Москва: Мисль.
Рікер, П. (2002a). Любов і справедливість. Дух і літера, 9–10, 250–265.
Рікер, П. (2002b). Сам як інший. (В. Андрушко & О. Сирцова, Пер.). Київ: Дух і Літера.
Рікер, П. (1995). Справедливе між законним і добрим. В П. Рікер, Навколо політики (с. 185–207). Київ: Дух і Літера.
Kowalska, M. (2006). Lévinasa idea sprawiedliwości: od etyki do polityki i z powrotem. Emmanuel L vinas: Filozofia, Teologia, Polityka (s. 218–227). Warszawa: Instytut Adama Mickiewicza.
Kowalska, M. (2011). Język i sprawiedliwość. Sztuka i Filozofia, 38–39, 26–44. Lévinas, E. (2000). Inaczej niż być czyli poza istotą. (P. Mrówczyński, Przek.). Warszawa: Fundacja Aletheia.
Migasiński, Ja. (2014). O pojęciu sprawiedliwości w pismach Emmanuela Levinasa. Etyka, 49, 83–96. Ricoeur, P. (1999). Approaching the Human Person. Ethical Perspectives, 1, 45–54.
Ricoeur, P. (2004). Drogi rozpoznania. (Ja. Margański, Przek.). Kraków: Wydawnictwo Znak.
Sebbah, F. (2006). «Proszę, Pan pierwszy». Uprzejmość Lévinasa, czyli o społeczeństwie nieobyczajnym. Emmanuel L vinas: Filozofia, Teologia, Polityka (s. 29–37). Warszawa: Instytut Adama Mickiewicza.
