ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ ТА ІСТОРІЯ ЛОГІКИ: СПІЛЬНІ ТА ВІДМІННІ ПЕРСОНАЛІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-%204700.44.15Ключові слова:
логіка, історія логіки, історія української філософії математична логіка, алгебра логіки, М. Грот, М. Ланге, І. Слешинський, С. Шатуновський, Є. Буніцький.Анотація
Анотація. Метою статті є дослідити особливості формування логіки у контексті напрямів її розвитку в Україні, виявити спільні та відмінні персоналії в історії філософії та історії логіки на початку ХХ століття. Методологічними засадами дослідження стали історичний, компаративний методи та метод аналогії. Наукова новизна. Наприкінці ХІХ століття в межах логічної проблематики існувала велика кількість напрямів: логіка формальна, логіка індуктивна, логіка і теорія знання, логіка математична, психологічний напрямок у логіці. Розвиток логіки як філософської дисципліни вийшов за межі академічного філософствування. Вдалим прикладом існування кількох напрямів розвитку логіки в одному вітчизняному вищому навчальному закладі є Новоросійський (Одеський) університет. Вагомими були здобутки професорів кафедри філософії Р. Орбінського, М. Грота, М. Ланге. Утім, утвердження напряму математичної логіки у вітчизняній науці відбулось завдяки професорам математики Новоросійського (Одеського) університету. Професор І. Слешинський перетворив університет у осередок популяризації математичної логіки й дослідження проблем алгебри логіки та об’єднав навколо зазначених наукових проблем молодих учених − С. Шатуновського, Є. Буніцького, В. Кагана, І. Тимченко. Проте поступ математичної логіки у Новоросійському університеті був призупинений у результаті переїзду І.Слешинського до Польщі, еміграції Є. Буніцького. Висновки. Історико-філософська реконструкція логічних досліджень у контексті розвитку вітчизняної математичної логіки на початку ХХ століття виявляє наукові дослідження поза межами академічного філософствування та фіксує вагомі досягнення професорів математики І. Слешинського, Є. Буніцького, С. Шатуновського у популяризації математичної логіки та формування окремого напряму досліджень.
Посилання
1. Акімова Л.Н. Становлення і розвиток вітчизняної експериментальної психології (на матеріалі Південноукраїнського регіону). Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Л.Н. Акімова; Одес. нац. ун-т ім. І.І. Мечнікова. Одеса, 2001. 19 с.
2. Букач В. М. Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник. Вип. 1. Одеса : ПНПУ, 2019. 96 с.
3. Буницкий Е. Некоторые приложения математической логики к арифметике. Вестник опытной физики и элементарной математики. 1897. № 247, с. 173–180; № 248, с. 197–203.
4. Грот Н. К вопросу о реформе логики. Нежин, 1882, 349 с.
5. Зубова В. Р. 145 лет со дня рождения Е. Л. Буницкого. Режим доступа : https://www.domrz.ru/press/memo_dates/145_let_so_dnya_rozhdeniya_e_l_bunitskogo/
6. Ланге Н. Учебник логики для гимназий и самообразования. Изд 2-е, дополненное и исправленное. Одесса, 1918. 172 с.
7. Ланге Н. Учебник логики. Одесса, 1898. 273 с.
8. Плахтій М.П. «ЛОГІЧНА МАШИНА» СТ. ДЖЕВОНСА: УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ Virtus: Scientific Journal / Editor-in-Chif M.A. Zhurba.
Canada. April № 13, 2017. P. 41–44.
9. Плахтій М.П. Іван Слешинський − популяризатор ідей математичної логіки в Україні. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 2020. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (62), С. 99–107.
10. Плахтій М.П. Логіка в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття: напрями розвитку : монографія. Кам’янець-Подільський національний ун-т ім. Івана Огієнка. Кам’янець-Подільський, 2009. 192 с.
11. Професори Одеського (Новоросійського) університету : біогр. словник : у 4 т. / Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Наук. б-ка ; відп. ред. В.А. Сминтина ; заступ. відп. ред. М. О. Подрезова ; упоряд.: В. П. Пружина, В. В. Самодурова. 2-е вид., доп. Одеса : Астропринт, 2005. Т. 4. Р–Я. 629 с.
12. Слешинський И. Логическая машина Джевонса. ВОФЕМ. 1893, Вып. № 175, С. 145–154.
13. Сумарокова Л.Н. Проект реформы логики Николая Грота: 135 лет спустя, Одесса : Фенікс, 2017. 64 с.
14. Шатуновский С.О. Алгебра как учение о сравнениях по функциональным модулям. Одесса, 1917. 200 с.
15. Jacek J. Jadacki, Sleszyński Jan, [w:] Polski słownik biograficzny, t. XXXVIII, Warszawa-Kraków 1997–1998 r. Retrieved from:
http://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/jan-sleszynski
16. Janet Heine Barnett. Origins of Boolean Algebra in the Logic of Classes: George Boole, John Venn and C. S. Peirce. Convergence (July 2013).
DOI: https://doi.org/10.4169/loci003997
17. Volker Peckhaus. 19th Century Logic between Philosophy and Mathematics. Bulletin of Symbolic Logic, Volume 5, Issue 4, December 1999,
pp. 433–450. DOI: https://doi.org/10.2307/421117
