ПРОБЛЕМА СЕНСУ МУЗИЧНОЇ МЕЛОДІЇ В МЕЖАХ ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ МУЗИКИ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.41.13Ключові слова:
музична мелодія, соціокультурне середовище, інтерсуб’єктивна реальність, свідомість, сенс.Анотація
Анотація. Метою статті є аналіз питання щодо музичної здатності людини, питання щодо особливостей створення та сприйняття музики, зокрема її мелодії. У статті розглядаються фундаментальні підходи до визначення природи музичного феномена, сформульовані в межах філософії та музикознавства. Особлива увага приділяється визначенню сутності музичної мелодії як основного компоненту європейської тональної музики. Необхідність ґрунтовного вивчення музичного феномена, розуміння його сутності та основних властивостей визначається особливим статусом музики в сучасному світі. З одного боку, музика супроводжувала людство протягом всієї його історії, з іншого боку, з появою технічних засобів відтворення та поширення музичних творів відношення між музикою та соціокультурним середовищем зазнають чималих змін. Музика стає глобальним явищем сучасного світу, вона долає культурні межі та вплітається в загальний соціокультурний контекст. Музика супроводжує людину у всіх сферах її життя, а отже, чинить постійний вплив на її свідомість. З огляду на це, аналіз змістовного навантаження музичних творів та музики загалом набуває неабиякої актуальності. Методологічними засадами дослідження стали музикознавчі концепції форми і змісту музичної мелодії, філософські та історичні концепції суспільства та культури. Наукова новизна. У межах музикознавства, філософії та когнітивних наук формуються чимало концепцій щодо того, яким чином людина здатна створювати та сприймати музичну мелодія, що лежить в основі її цілісності та осмисленості. Зокрема, форму та зміст мелодії пов’язують з емоційною складовою частиною свідомості людини, з мовною здібністю тощо. У статті робиться спроба відокремити проблему сенсу музики від об’єктивних та суб’єктивних факторів та розглянути її в суто культурній площині, спираючись на концепцію інтерсуб’єктивної реальності Ю.Н. Харарі. Висновки. У результаті дослідження роблять висновки про доцільність аналізу питання щодо сенсу музичної мелодії (та музичного феномена загалом) із точки зору його буття в межах інтерсуб’єктивної реальності.
Посилання
1. Арановский М.Г. Синтаксическая структура мелодии. Москва : Музыка, 1991. 320 с.
2. Каку М. Будущее разума : монография. Москва : Альпина нонфикшн, 2015. 502 с.
3. Кобелева Д.Л. Музыка как предмет философско-культурологического анализа. «Слобожанський гуманітарій – 2014» : STUDIA
SLOBOZHANICA : матеріали міжнародної науково-методичної конференції, Харків, 31 жовтня 2014 р. 2015. С. 318–322.
4. Кобелєва Д.Л. Музика й емоції. Культура України : збірник наук. праць. Харків : ХДАК, 2010. Вип. № 31. С. 225–233.
5. Харари Ю.Н. Homo Deus: Краткая история завтрашнего дня : монография. Москва : Синдбад, 2018. 496 с.
6. Холопова В.Н. Музыка как вид искусства : учебное пособие. Санкт-Петербург : Лань, 2002. 320 с.
7. Cooke D. The Language of Music. New York : Oxford University Press, 1959. 289 p.
8. Jackendoff R., Lerdahl F. The Generative Theory of Tonal Music. MIT Press, 1983. 368 p.
9. Johnson-Laird P.N. Emotions, Music and Literature. Handbook of Emotions. New York : Guilford Press. 2008. 848 p.
10. Patel A.D. Music, Language and the Brain. Oxford : Oxford University Press, 2008. 512 p.
11. Scruton R. The Aesthetics of Music. New York : Oxford University Press, 1999. 538 p.
