ОНТОЛОГІЯ МЕТАМОРФОЗИ ДОБРА І ЗЛА, БОГА ТА ДИЯВОЛА У ФІЛОСОФІЇ Ж. ДЕЛЬОЗА
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.38.186110Ключові слова:
стрибок; танець; багатократне повторення; відмінність; розмотування Бога; іманенція Бога.Анотація
Анотація. Мета статті: розкрити специфіку онтологічного виміру добра і зла в філософії Ж. Дельоза. Методологія: у компаративному стилі аналізу висвітлено метаморфозу розмотування Бога до диявола у філософії Ж. Дельоза. Наукова новизна: визначення онтології добра і зла в симулякрі розмотування Бога до диявола. Висновки. Вказується на те, що Бог визначається Ж. Дельозом не в трансценденції, а в іманенції, тож, відповідно, він не може спрощуватися до субвенції добра. Людина звично зводить моральні цінності до категорій добра і зла, та зводить їх референції до Бога та диявола. Проте навіть сама людина не може бути спрощено визначена як людина добра та людина погана. Відповідно, на думку Ж. Дельоза, і Бога не можна заганяти в схожі рамки. Філософ звернув увагу на жорстокі вчинки юдейського Бога не тільки стосовно грішників, але й щодо праведників Бог проявляв жорстоку натуру. Це наштовхувало на думку, щодо поєднання в природі Бога і добра, і зла, які змінюються через велику гру, де все включено, і будь-яке правило допустимо впроваджувати усіма учасниками. Отже, на противагу стрибку віри С. К’єркегора пропонується танок Бога та диявола Фр. Ніцше. Проводиться аналіз різниці між стрибком віри та танцем, що стверджує буття добра і зла. Вказується на метаморфічну природу добра і зла, Бога і диявола, які через парний танок розмотуються до виміру нуля та перетворюються на власну протилежність, що є частиною їхньої природи. Танок добра і зла, Бога і диявола – це постійна метаморфоза. Зазначається, що саме танець, а не стрибок є ближчими до божественної гри. Адже в танці рухи постійно повторюється, хоча кожен рух є тільки копією оригіналу, і ця копія повторюється доти, доки не стає протилежністю оригіналу, що вже давно зник у небутті. Вказується, що людська мораль спирається на неприродні правила, де визначається оригіналом тільки добро, а його повторення має бути ідеальним. Насправді, мораль настільки далеко відходить від природи добра і зла, що апелює вже не до них, а до симулякрів. На думку Ж. Дельоза, кожна річ вже є симулякром самої себе. Отже, Бог є також симулякром самого себе, який багаторазово повторюється доки не розмотується до повного нуля. Бог повторює себе доки не стає самопротилежністю, отже, його природа самоіманента та включає в себе від самого початку зачаток зла, а не тільки добра. Тож існує єдиний закон вічного повторення, а тому, Бог ніколи не зникає та завжди повертається навіть з точки нуля. Робиться висновок, що метаморфічне багаторазове повторення добра є онтологічним виміром добра і зла відповідно до філософії Ж. Дельоза.
Посилання
Делез, Ж. (2011). Логика смысла. (Я.И. Свирский, Пер.). Москва: Академический Проект.
Делез, Ж. (2003). Ницше и философия. (Б. Скуратов, Ред. & О. Хома, Пер.). Москва: ООО «АдМаргинеи».
Делез, Ж. (1998). Различие и повторение. (Н.Б. Маньковская, Э.П. Юровская, Пер.). Санкт-Петербург: ТОО ТК «Петрополис».
Делез, Ж. (2001). Спиноза. В Ж. Делез, Эмпиризм и субъективность: опыт о человеческой природе по Юму (с. 325–419). (Я.И. Свирский, Пер.). Москва: ПЕР СЭ.
Делез, Ж., & Гваттари, Ф. (2009). Что такое философия? (С. Зенкин, Пер.). Москва: Академический Проект.
Добжинські, А.А. (2018). Атрибутика зла в історико-філософській та релігійно-філософській європейській традиції: онтологічний аспект. (Дис. канд. філос. наук). Львів.
Кьеркегор, С. (2010). Страх и трепет (2-е вид., допол. и испр.). (Н.В. Исаева & С.А. Исаев, Пер.). Москва: Культурная революция.
Лелека, О.В. (2015). Деконструкція зла: соціальна трансформація від радикального до банального. (Автореф. дис. канд. філос. наук). Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Київ.
Мазурик, М. (2010). Онтологічний вимір етичних категорій добра і зла. Вісник національного університету «Львівська політехніка», 661, 25–31.
Маковецкий, Е.А. (2004). Социальная аналитика ритма: Жиль Делез, или о спасении. Санкт-Петербург: Изд-во С.-Петерб. ун-та.
Мовчан, В.С. (2003). Історія і теорія етики: курс лекцій. Дрогобич: Коло.
Ницше, Ф. (1996). Так говорил Заратустра. Книга для всех и не для кого. В Ф. Ницше, Сочинения (Т. 1–2; Т. 2), (с. 6–237). (К.А. Свасьян, Пер.). Москва: Мысль.
Федоров, Ю.В. (2002). Концепт зла в современной культуре. (Дис. канд. филос. наук). Таврический национальный ун-т им. В.И. Вернадского. Симферополь.