СИМВОЛІЧНИЙ ЗМІСТ МОВИ ЯК ОСНОВИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Автор(и)

  • Олександр ГОЛУБЄВ Дрогобицький державний педагогічний уні-верситет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0001-7804-823X
  • Олександр ТКАЧЕНКО Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0002-0674-0144

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4700.36.154290

Ключові слова:

культура, комунікація, міжкультурна комунікація, мова, символ.

Анотація

Анотація. Актуалізація символічного змісту мови як основи міжкультурної комунікації викликана по-перше, тенденцією десакралізації слів і речей у сучасному світі, необхідністю повернення до істинних смислів, зв՚язок з якими втрачає сучасна культура. В сучасній культурі поглиблюється процес профанації смислового змісту культурних символів. По-друге, актуальність дослідження мови та комунікації визначає також стрімкий розвиток засобів комунікації, каналів передачі й носіїв інформації тощо. Мова йде про адекватне сприйняття змін форм комунікації, які ми переживаємо сьогодні. Метою статті є аналіз символічного змісту мови як фундаментального феномену культури, осмислення її місця і ролі у міжкультурній комунікації. Методологічною основою дослідження виступають герменевтичний, лінгво-семіотичний, порівняльний, філософсько-культурологічний, релігійний підходи. У статті наголошено, що завдяки символічному змісту, мова дає змогу пов՚язати зовнішнє і внутрішнє, співвіднести невидиму ідею з предметністю видимого світу; уявити явища в певній цілісності, що робить його одночасно доступним і нашим думкам, і душі. Мова поєднує практичне з духовним, випадкове з причиновим, вказуючи на трансцендентне. Мова зберігає і транслює ідеї та цінності, які є базовими для розвитку і функціонування культури. Звернення до проблеми символічного змісту мови може допомогти глибше зрозуміти одну із головних глобальних проблем – проблему спілкування, взаємопорозуміння між людьми; може сприяти подоланню відчуження і дегуманізації у сфері міжособистісної та міжкультурної комунікації. Але, на жаль, сучасна людина все більше віддаляється від символічного світу культури і нездатна адекватно сприймати і розуміти символи мови інших народів, і своєї також (як носія національного духу). Люди поступово перетворюються на згустки інформаційних технологій. У теоретико-методологічному плані, запропоновані матеріали актуалізують необхідність подальшого аналізу й інтерпретації символізму мови в релігійному дискурсі.

Посилання

1. Бацевич Ф.С. Духовно-синергетична сутність мови: огляд деяких сучасних лінгвофілософських концепцій [Електронний ресурс] / Ф.С. Бацевич. – Режим доступу : http://old.journ.lnu.edu.ua/vypusk7/visnyk08-39.pdf.

2. Гатальська С.М. Філософія культури : підручник / С.М. Гатальська. – К. : Либідь, 2005. – 328 с.

3. Марков Б.В. Коммуникация и философия языка [Электронный ресурс] / Б.В. Марков. – Режим доступа : http://anthropology.ru/ru/ text/markov-bv/kommunikaciya-i-filosofiya-yazyka.

4. Лотман Ю.М. Символ в системе культуры / Ю.М. Лотман // Статьи по семиотике культуры и искусства. – СПб. : Академический проект, 2002. – 544 с. – С. 211–225.

5. Тен Ю.П. Символ в межкультурной коммуникации : автореф. дисс. ... д-ра философ. наук : 09.00.13 [Электронный ресурс] / Ю.П. Тен. – Режим доступа : http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/277864.html.

6. Тинякова Е.А. Язык как форма существования культуры и концепция нелингвистического позитивизма / Е.А. Тинякова. – М. : МПГУ, 2003. – 222 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-17

Як цитувати

ГОЛУБЄВ, О., & ТКАЧЕНКО, О. (2025). СИМВОЛІЧНИЙ ЗМІСТ МОВИ ЯК ОСНОВИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ. Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філософія», (36), 48–56. https://doi.org/10.24919/2522-4700.36.154290