ІНДИВІДУАЛЬНА СВОБОДА У ДОБУ СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Автор(и)

  • Вячеслав ЗАХАРОВ Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» https://orcid.org/0000-0002-0674-0144

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4700.49.5

Ключові слова:

медіафілософія, свобода, приватність, публічність, тілесність, соціальні мережі, кібршахрайство.

Анотація

Анотація. Запропоноване дослідження звертається до вічного питання про індивідуальну свободу, яке актуалізується у добу стрімкого та активного розвитку соціальних медіа (соціальних мереж, зокрема). Актуальність статті зумовлена значним впливом глобалізації та цифровізації на всі сфери буття сучасної людини, що надають нові можливості для нової/ старої/іншої самопрезентації в соціальних мережах, а разом з тим ставить нові питання щодо процесу реалізації свободи особистості, відповідальності та нових її кордонів. А головне питання – хто має захищати цю свободу? Метою статті є аналіз сутності феномену свободи та пошук її меж у цифровому просторі (соціальні мережі), виокремлюючи позитивні та проблемні аспекти цього питання. Щоб досягти зазначеної мети, автор дослідження запропонованої роботи використали цілий комплекс таких наукових методів. В основі запропонованого дослідження лежить порівняльно-історичний метод. Використовуючи його, автор проаналізував еволюцію думки про індивідуальну свободу від античності до сучасності. Застосування другого методу – герменевтичного – надало змогу дослідити та розкрити зміст поняття свободи у контексті цифрових комунікацій через аналіз текстів, законів щодо захисту прав людини та смислів. Наукова новизна дослідження полягає в конкретизації поняття свободи в рамках сучасного цифрового простору, враховуючи такі аспекти, як свобода слова, свобода вибору, «цифрова ідентичність», мова ворожнечі, цифрова риторика, відповідальність, захист людини в соціальних мережах. У кінці статті автор дійшов висновку, що свобода є явищем, яке одночасно контролюється і внутрішніми регуляторами, і правом (зокрема). А соціальні медіа, з одного боку, створюють нові простори та можливості для творчості, самовисловлювання, прояву людини (нові форми та прояви свободи), а з іншого – вони є простором зі своїми законами задля захисту приватності та особистості. Перспективи забезпечення свободи в соціальних мережах та водночас фізичної безпеки людини залежать від законів, компаній-власників (творців) мереж та самих користувачів.

Посилання

1. Арістотель. Політика / Пер. з давньогр. та передм. О. Кислюка. Основа, 2000. 239 с.

2. Косілова О.І., Солодовнікова Х.К. Права і свободи людини і громадянина V.S. Штучний інтелект: проблемні аспекти. Інформація і право, 2020. 56–66 с. URL: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2020.4(35).221218 (дата звернення: 10.09. 2024).

3. Олейник А. Етичні феномени соціальних мереж: мова ворожнечі, кіберненависть та кібербулінг. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії, 2022. 118–124 с. URL: https://doi.org/10.30970/pps.2022.42.15

4. Орлова В.О., Тодорова С.М. Свобода як філософське поняття та соціально-правова цінність. Перспективи. Соціально-політичний журнал, 2022. 74–80 с. URL: https://doi.org/10.24195/spj1561-1264.2022.4.11

5. Остапець І.Ю., Дербак А.П. Цінність свободи і свобода як цінність у філософії нового часу, 2021. 89–93 с. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/45944

6. Пилипишин П.Б. Обґрунтування ідей індивідуалізму в німецькій класичній філософії права. Актуальні проблеми держави і права, 2021. 75–81 с. URL: https://doi.org/10.32837/apdp.v0i89.3194

7. Платон. Держава / Пер. з давньогр. Д. Коваль. Основи, 2000. 355 с.

8. Размєтаєва Ю.С. Розумні очікування у сфері приватності у цифрову епоху. Теорія та історія держави та права: історія політичних та правових учень, 2020. 12–18 с. URL: http://www.legalnovels.in.ua/journal/12_2020/4.pdf

9. Репетило Л. Я., Заріцька О.С. Свобода як правова цінність. 2021 URL: https://www.lute.lviv.ua/fileadmin/www.lac.lviv.ua/data/pidrozdily/

Naukovo_Doslidna_Chastyna/Docs/Zbirnik_konferenciji_2021_JUF.pdf#page=262

10. Романів Х.Б. Трансцендентальна свобода І. Канта як основа особистої моральності та правових відносин. Вчені записки ТНУ імені

В.І. Вернадського, 2021, 134–140 с. URL: https://doi.org/10.32838/tnu-2707-0581/2021.4/22

11. Савченко Є.Ю., Жидкова О.О. Співвідношення свободи та соціальної відповідальності як філософська проблема, 2022. URL: https://eu-conf.com/wp-content/uploads/2022/11/Theories-methods-and-practices-of-the-latest-technologies.pdf#page=309

12. Ткаченко В.В. Проблема насилля у вимірі цифрової риторики. EVROPSKÝ FILOZOFICKÝ A HISTORICKÝ DISKURZ, 2021. 88–92 с.

URL: https://doi.org/10.46340/ephd.2021.7.1.12

13. Ancient Theories of Freedom and Determinism. У Stanford Encyclopedia of Philosophy, 2020. URL: https://plato.stanford.edu/entries/freedom-ancient/

14. Bonotti M., Seglow J. Freedom of expression. Philosophy Compass, 2021. URL: https://doi.org/10.1111/phc3.12759

15. Oldenbourg A. Digital freedom and corporate power in social media. Critical Review of International Social and Political Philosophy, 2022. 1–22 с. URL: https://doi.org/10.1080/13698230.2022.2113229

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-13

Як цитувати

ЗАХАРОВ, В. (2024). ІНДИВІДУАЛЬНА СВОБОДА У ДОБУ СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ. Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філософія», (49), 80–93. https://doi.org/10.24919/2522-4700.49.5