ВРАЗЛИВІСТЬ ЯК ОСОБЛИВІСТЬ ЛЮДСЬКОЇ ПРИРОДИ ЗА УМОВ АНТРОПОЛОГІЧНИХ ВИКЛИКІВ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.46.12Ключові слова:
автономність, антропологічні виклики, біоетика, відкритість, відповідальність, вразливість, людина, новітні технології, страх.Анотація
Анотація. Метою статті є філософський аналіз вразливості як невід’ємної ознаки людської онтології за умов антропологічних викликів новітніх технологій. Методологічною основою дослідження стала теорія суб’єктивності та проблематика феноменології тілесності як фундаментальних складових людини. Метод діалектико-категоріального аналізу дозволив звести вразливість до «поняття» як єдності всезагального, особливого та одиничного. Також ми спирались на пізнавальний потенціал сучасної біоетики, що поєднує різні філософсько-теоретичні підходи в розумінні живого і людськості як такої. Наукова новизна. Експоненціальний розвиток інформаційних технологій і цифровізації спричинив за собою нові форми вразливості людини. Межі між людиною і машиною стають прозорими, оскільки нелюдське стає суттєвою частиною (пост)людського почуття ідентичності. Проблема вразливості актуалізує значимість живого в сучасному технократичному просторі. Вразливість не потрібно вважати негативною ознакою. Бути людиною – значить бути вразливою. Вразливість як конститутивна реальність людини, як універсальний стан людства нерозривно пов’язана з відповідальністю та обов’язком як нормою моральної дії. Вразливість як етичний принцип встановлює логіку етичної раціональності, яка повинна бути присутня при розробці та впровадженні нових технологій. Висновки. Пом’якшення вразливості полягає не в подоланні людського або критичного ставлення до науково-технічного поступу, а в поглибленні та збереженні людського. Філософія й релігія, на наш погляд, відіграють важливу роль в запобіганні руйнівних для людини наслідків зустрічі з новими технологіями. Необхідно розвивати в дітях, молоді здатність до критичного мислення, міру їх внутрішньої свободи та відповідальність.
Посилання
1. Вразливий. Словник української мови: веб-сайт, 1970. URL: http:// sum.in.ua/s/vrazlyvyj (дата звернення: 10.12.2022).
2. Левинас Э. Субьективность и уязвимость. Гуманизм другого человека. 1998. URL: http://opentextnn.ru/wp-content/uploads/levinas_e_1998_ vremya_i_drugoy.pdf (дата звернення: 26.11.22).
3. Одюро Н. Уязвимость. 2020. URL: https://syg.ma/@sygma/nikoliaodiuro- uiazvimost (дата звернення: 09.01.2023).
4. Табачковський В. Проблеми педагогіки у світлі сучасної філософської антропології. Філософія освіти. 2005. № 1. С. 135–147.
5. Anjos M. A vulnerabilidade como parceira da autonomia. Revista Brasileira De Bioética, 2006. 2(2), P. 173–186.
6. Baelo-Allué, Sonia. Technological Vulnerability in the Fourth Industrial Revolution: Don DeLillo’s The Silence (2020). Representing Vulnerabilities in Contemporary Literature. Eds. Miriam Fernández-Santiago and Cristina M. Gámez-Fernández. New York: Routledge, 2022. P. 135–149.
7. Henk ten Have. The Principle of Vulnerability in the UNESCO Declaration on Bioethics and Human Rights. Religious Perspectives on Human Vulnerability in Bioethics. Springer. 2014. P. 15–28.
8. Marcos A. Neuroética y vulnerabilidad humana en perspectiva filosófica. Cuadernos de bioética. Vol. 26, № 88, 2015. P. 397–414.
9. Marcos, A. Con Covid y Sin Covid: la vulnerabilidad humana. Educação & Realidade. 2020, Vol. 45, № 4. P. 1–14.
10. Macpherson I., Roqué-Sánchez MV. Análisis ético del principio de vulnerabilidad sanitaria. Cuadernos de bioética. 2019. 30(100). P. 253–262. doi: 10.30444/CB.37
11. Patrão Neves, M. Sentidos da vulnerabilidade: característica, condição, princípio. Revista Brasileira De Bioética. 2006, 2(2), P. 157–172.
12. Rodriguez Janet Delgado. The relevance of the ethics of vulnerability in bioethics. The Ethics Forum. 2017. Vol. 12, Number 2-3, 2017 P. 154–179. doi: https://doi.org/10.7202/1051280ar
13. Talita Cavalcante Arruda de Morais, Pedro Sadi Monteiro. Concepts of human vulnerability and individual integrity in bioethics. Revista Bioética. Vol. 25, № 2. 2017. P. 311–319. https://doi.org/10.1590/1983-80422017252191
14. Universal Declaration on Bioethics and Human Rights. 2005. URL: https://en.unesco.org/about-us/legal-affairs/universal-declaration-bioethicsand- human-rights (Last accessed: 07.11.2022).
15. Vulnerability. English Oxford Living Dictionaries. 2018. URL: https:// en.oxforddictionaries.com/definition/vulnerability (Last accessed: 02.12.2022).
