МІФОЛОГІЧНА ПІДСТАВА ГЕНЕЗИСУ ФЕНОМЕНА «ЧЕСТЬ»

Анотація

Мета дослідження. У статті розглядаються особливості значення феномена честі у контексті давньогрецької культури та умови впливу міфу на процес його формування. Методологія. Дослідження здійснено на підставі методу єдності історичного та логічного, внаслідок чого показано амбівалентний характер честі як відображення суперечливості переходу від міфу до логосу та поєднання у її змісті моральних, соціально-політичних та економічних аспектів. Наукова новизна. У статті аргументується ідея про те, що честь, починаючи з гомерівської доби давньогрецької культури, мала амбівалентний характер, вміщаючи в себе залишки міфологічного світовідношення та раціональності, яка щойно почала формуватися. Це відтворилось у відповідних поняттях і частково збереглось до сьогодення. Зокрема, в статті виділено основний термін, який за часів Гомера вживався для визначення честі: τῑμή, і показано трансформацію його змісту під впливом об’єктивних історичних змін давньогрецької культури. Проаналізовано також, яким чином пов’язані окремі аспекти значення честі як прилюдного «заможного статусу» та як почуття «внутрішньої гідності»; яким чином впливали на упорядкування змісту честі об’єктивні обставини розвитку суспільства; проаналізовано співвідношення честі та гідності за прикладом поведінки гомерівських героїв; доведено сакральний характер честі. Показана схожість з грецькою традицією та відмінність тлумачення честі у давньослов’янських літописах та епосах. Висновок. Міфологічна підстава честі проявляється в обов’язковості слідування суб’єктом своїй долі, інколи навіть всупереч моральним нормам; соціальне визначення індивіда при цьому зумовлено не внутрішніми духовними властивостями і особистими предметними вчинками, а незалежними від нього і завжди адекватно обумовленими зовнішніми обставинами.