СОЦІАЛЬНО-ГНОСЕОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МОРАЛЬНОСТІ У ХУДОЖНЬО-ФІЛОСОФСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.49.13Ключові слова:
соціальне пізнання, моральність, людяність, художньо-філософське пізнання, війна, українська культура, загальнолюдські цінності, Іван Франко, совість, обов’язок, відповідальність.Анотація
Анотація. Метою статті є аналіз проблем моральності як основного стрижня людської особистості та водночас ціннісних підвалин пізнання суспільних реалій межі ХІХ–ХХ століть та сучасності, звертаючись до праць і творів Івана Франка. Методологія. Засобами досягнення поставленої мети є принципи і категорії метафізики та діалектики, філософської антропології, ціннісний та соціокультурний підхід, феноменологічний та герменевтичний дискурси, методи дедукції, індукції, компаративістики. Наукова новизна. Нинішні соціальні реалії в українському суспільстві можна схарактеризувати як такі, що сформувалися, внаслідок військово-збройної агресії сусідньої ерефії та постають як терористичні та геноцидні по відношенню до українського народу і кожної людини, що мешкає на територіях України, включно з окупованими на сьогодні українськими землями. Україна та українці опинилися в горнилі нищівної глобальної чи світової війни, тому потребують спеціального аналізу для розуміння моральних коренів як опор у містку до виходу з гуманітарної прірви. Морально-етичні категорії розглядаються як основоположні та смисложиттєві крізь призму ідей та образів творів Івана Франка. Морально-етичні, людиноствердні, гуманістичні ідеї мають стати міцним фундаментом, на якому відбудовуватимемо українське суспільство після Перемоги над ворогом-агресором. Висновки. Військова агресія створила низку кризових явищ в українському суспільстві, що водночас виявила та призвела до криз найбільше у морально-духовному стані українців. Має місце взаємозв’язок історико-культурного поступу українського суспільства минулого періоду межі ХІХ–ХХ століть та сучасного розвитку на зламі тисячоліть. Орієнтирами для досягнення та втілення загальнолюдських моральних цінностей з метою реалізації щасливого життя кожної людини можуть стати ідеї та образи, запропоновані у філософських, публіцистичних та художніх творах Івана Франка, що акумулюють в собі актуальність і тепер.
Посилання
1. Біленко Т. Феномен слова в українських реаліях (філософський аспект) : монографія. Київ : Знання України, 2003. 432 с.
2. Нахлік Є. Людинолюбство і суспільство: артикуляція проблеми у Франковій творчості. Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література. Київ : Науково-виробниче підприємство «Видавництво «Наукова думка» НАН України, 2019. С. 509–558.
3. Соціальна філософія. Короткий Енциклопедичний Словник / Загальна редакція і укладання: В.П. Андрущенко, М.І. Горлач. Київ − Харків : ВМП «Рубікон», 1997. 400 с.
4. Тихолоз Б. Війна як катастрофа й катарсис: візія Івана Франка. 2016. URL: http://surl.li/bwrkfr
5. Франко І. Війна між Псом і Вовком. Зібрання творів у пʼятдесяти томах. Коли ще звірі говорили. Казки для дітей. Т.20. Повісті та оповідання (1896 – 1900). К. : Наукова думка, 1979. С. 117–122.
6. Франко І. Ворони і сови. Зібрання творів у пʼятдесяти томах. Коли ще звірі говорили. Казки для дітей. Т.20. Повісті та оповідання (1896–1900). К. : Наукова думка, 1979. С. 128–151.
7. Франко І. Захар Беркут. Образ громадського життя Карпатської Русі в XIII столітті. Зібрання творів у 50 т.: Т. 16, Повісті та оповідання
(1882–1887). Київ: Наукова думка, 1978. 511 с.
8. Франко І. Літературні письма. Зібрання творів у пʼятдесяти томах. Т.26. К. : Наукова думка, 1980. С. 26–47.
9. Франко І. Поезія і її становисько в наших временах. Студіум естетичне. Зібрання творів у пʼятдесяти томах. Т. 26. К. : Наукова думка,
1980. С. 393–399.
10. Янко Ж. Віражі совісті та війни в контексті соціального пізнання у візії Івана Франка. Гуманізм. Людина. Совість : Матеріали ХХХІІ-х Міжнародних людинознавчих філософських читань (Дрогобич, 2022 р.). Частина друга / Ред. колегія: В.С. Возняк (головний редактор), В.В. Лімонченко, М.С. Галущак. Дрогобич, 2022. С. 36–39.