ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ КИТАЄЗОВАНОГО МАРКСИЗМУ У ПРАКТИКАХ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ІНІЦІАТИВИ «ОДИН ПОЯС, ОДИН ШЛЯХ»

Анотація

Анотація. Метою статті є визначення особливостей прогностиної моделі імплементації китаєзованого марксизму в міжкультурній комунікації ініціативи «Один пояс, один шлях». Методологія дослідження. Теоретико-методологічною основою даного дослідження стали структурно-функціональний і компаративний підходи, а також аналітико-описовий, історичний, порівняльно-типологічний, зіставно-порівняльний методи, метод раціональної реконструкції та методи соціокультурного та проблемно-категоріального аналізу. Наукова новизна. В даному досліджені зроблено новий внесок у висвітленні цілісного систематичного знання філософських та політологічних засад прогностичної науково обґрунтованої моделі імплементації китаєзованого марксизму в міжкультурній комунікації китайської ініціативи «Один пояс, один шлях». У результаті дослідження було встановлено, що китайська ініціатива «Один пояс, один шлях» стала найбільшим проектом ХХІ століття, «Новим Шовковим шляхом», який став морським та сухопутним коридором між країнами. Китай це країна в якій домінуючою ідеологією є марксизм. Проте це особливий марксизм, історія якого вже майже століття продовжує адаптацію до китайських реалій, які поєднали в собі основні принципи марксизму зі специфікою і традиціями Китаю. Історичний процес китаєзації марксизму став досить тривалим процесом просування марксистських теорій, на основі великої практики і заглибленням в китайське суспільство. Висновки. Можна констатувати, що історичний процес китаєзації марксизму й запропонована Сі Цзіньпіном ініціатива «Один пояс, один шлях», як теоретично, так і практично основується на марксизмі, в його китайській інтерпретації, а саме «китаєзованому марксизмі». Слідуючи марксистській теорії, яка має забезпечувати теоретичну передумову для спільного будівництва ініціативи «Один пояс, один шлях», Китай продовжує йти обраним курсом і творчо розвивати марксизм, який відповідає обраному шляху реформ і відкритості й подальшому будівництву «соціалізму з китайською специфікою нової доби».