ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ НА ТЕРЕЗАХ ФІЛОСОФСЬКОЇ РЕФЛЕКСІЇ

Автор(и)

  • Олена УВАРКІНА Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» https://orcid.org/0000-0001-9053-2016
  • Артур ГАНГАЛ Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» https://orcid.org/0000-0002-7297-3309

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4700.42.20

Ключові слова:

компетентнісна парадигма, компетентності, екстраполяція, самоактуалізація.

Анотація

Анотація. Метою статті є філософська рефлексія методом екстраполяції основних дефініцій компетентнісної парадигми в контексті глобалізації. Методологічними засадами дослідження стали загальнонаукові методи: аналізу та синтезу, абстрагування й узагальнення, типізації та класифікації, метод екстраполяції. Наукова новизна. В умовах динамічних процесів глобалізації визначено, що компетентнісна парадигма стає однією із пріоритетних інновацій сучасного освітнього простору. Переакцентовано базові елементи компетентності «здатність» та «готовність» з індивідуального виміру до глобального. Визначено, що у глобальному вимірі компетентності здатність до самоактуалізації та самовдосконалення є найперспективнішою здібністю особистості до метамотивації інноваційної діяльності та розвитку самотрансценденції. Обґрунтовано, що в умовах інформагенезу особистість не може інтегруватись у глобальний простір також без компонентів мобілізаційної готовності (ініціативність, стійкі позитивні настанови, динамічність і адекватність встановлення комунікативного контакту, почуття відповідальності), що забезпечують ефективність виконання дій та успішність результату в умовах глобальних перетворень. Висновки. Філософські рефлектуючи щодо компетентнісної парадигми, можна підвести результуючу риску та зробити висновок, що нині немає системного й узгодженого переліку компетентностей. У результаті проведеного аналізу рефлексійного нашарування структурних складових частин компетентнісної парадигми, яке здійснювалось упродовж останніх десятиліть, зазначимо, що вважаємо стержневим визначення, що компетентність – здатність особи успішно соціалізуватися, навчатися, провадити професійну діяльність, яка виникає на основі динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей. Наведене визначення компетентності затверджене законодавчими документами держави і має бути основною базовою дефініцією в науковому дискурсі із проблем компетентнісної парадигми. Екстраполяція компетентнісної парадигми з поля педагогіки на світоглядні азимути філософії є спробою реконструкції традиційної освітньої матриці компетентностей в адекватну суспільну реальність. З огляду на соціальну значущість компетентнісної парадигми для трансформаційних процесів в українському освітньому просторі та підвищення статусу глобальних вимірів у світовій спільноті визначено, що світоглядні, громадянські, колективні й інформаційні компетентності потребують філософсько-методологічного переосмислення на змістовному та якісному рівнях, де здатність до самоактуалізації стає провідним чинником формування компетентностей нового рівня в умовах глобалізації.

Посилання

1. Енциклопедія освіти / гол. ред. В. Кремень. Київ : Юрінком-Інтер, 2008. 1040 с.

2. Єськова Л. Педагогічні творчість та майстерність – вагомі знаряддя розвитку творчої особистості. Освіта Донбасу. 2008. №№ 2–3. С. 85–89.

3. Життєва компетентність особистості : від теорії до практики / за ред. І. Єрмакова. Запоріжжя : Центріон, 2005. 640 с.

4. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / за заг. ред. О. Овчарук. Київ : К.І.С., 2004. 112 с.

5. Красільникова О. Компетентнісний підхід як основа філософії освіти. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. 2018. № 1. URL: http://visnik.knute.edu.ua/files/2018/01/14.pdf.

6. Про освіту : Закон України. 2017 р. / Верховна Рада України. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text.

7. Словник іншомовних слів / уклад. : С. Морозов, Л. Шкарапута. Київ : Наукова думка. 2000. 680 с.

8. Романенко О. Демократичні цінності як основа діалогу цивілізацій у глобалізованому світі. Гілея : науковий вісник. 2020. Вип. 155. URL: http://elibrary.ivinas.gov.ua/4884/1/Demokratychni%20tsinnosti%20yak%20osnova.pdf.

9. Рябченко В. Вища школа України в загальноцивілізаційному контексті: соціально-філософський аналіз з позицій світоглядно-компетентнісного підходу : монографія. Київ : Фітосоціоцентр, 2015. 674 с.

10. Самчук З. Світоглядні основи соціально-філософського дослідження ідеології: проблема критерії та пріоритетів вибору : монографія. Дніпропетровськ : Арт-Прес, 2009. Т. ІІ. 904 с.

11. Скотна Н. Сутність глобалізації та її вплив на розвиток вищої освіти в Україні. Людинознавчі студії : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філософія». 2013. Вип. 28. С. 4–16. URL: http://dspu.edu.ua/filos_lud/wp-content/uploads/2016/04/2013_3.pdf.

12. Тойнби А.Дж. Постижение истории. Пер. с англ. Москва : Прогресс. 1990. 730 с.

13. Шелер М. Положение человека в Космосе. Проблема человека в западной философии : сборник переводов с английского, немецкого, французского. Москва : Прогресс,1988. 548 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-10

Як цитувати

УВАРКІНА, О., & ГАНГАЛ, А. (2025). ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ НА ТЕРЕЗАХ ФІЛОСОФСЬКОЇ РЕФЛЕКСІЇ. Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філософія», (42), 304–316. https://doi.org/10.24919/2522-4700.42.20