ТОТОЖНІСТЬ МИСЛЕННЯ І БУТТЯ: НАРИС НАПЕРЕДРОЗУМІННЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗАСАД
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.48.4Ключові слова:
тотожність мислення і буття, підготовлююче мислення, історія філософії, філософія.Анотація
Анотація. Мета роботи – виявити і сформулювати методологічні засади історико-філософської аналітики принципу тотожності мислення і буття, який багатьма філософськими напрямами вважається нерелевантним, оскільки є вихідним принципом класичного способу філософування і не відповідає сучасним реаліям. Методологія. Вихідним принципом постає текстологічний аналіз творів, який супроводжується методом феноменологічного аналізу. Під час роботи з текстами задіяні такі методи, як етимологічне тлумачення, логічна експлікація і інтуїтивно-образне прояснення. Наукова новизна. Для того, щоб були зафіксовані методи розгляду предмета дослідження, він має бути якимось чином схоплений на до-методологічному, до-рефлексивному рівні. Цей вимір, що підготовлює усвідомлену методологію, дуже часто лишається поза увагою, проте саме він «вирізає» предмет дослідження з цілісної картини світу. Звідси увага до мислення, яке підготовлює дослідження, тобто не відрефлектоване як чітка методологія. У філософії ми здебільшого маємо справу із рефлексією, із мисленням про мислення, а отже, у нас є можливість окреслювати форми мислення до розгляду конкретної проблеми; з іншого боку, єдина форма представленості предметів дослідження – це думка, тим самим ми апріорі знаходимось у єдності методу і предмета дослідження. Наведена суперечність виражає основну методологічну проблему дослідження принципу тотожності мислення і буття. Висновки. По-перше, такий принцип артикулюється у декількох історико-філософських наративах, при цьому у величезній кількості парадигм він існує імпліцитно, що потребує окремої уваги у разі побудови історико-філософського аналізу тотожності мислення і буття. По-друге, він є фундаментом існування філософії взагалі, оскільки специфіка останньої полягає у тому, що філософське мислення рефлексивно діє і рухається за контурами буття. Третій аспект – це те, яким чином з цього принципу виростають онтологічні параметри людської практики.
Посилання
1. Гегель Г.В.Ф. Наука логіки. Енциклопедія філософських наук. Мала логіка. Київ : Ліра, 2023. 372 с.
2. Ільїна А. Традиція і свобода в деконструкційній «філософії філософії». Sententiae. 2022. № 41:3. С. 6–25. doi: https://doi.org/10.31649/ sent41.03.006
3. Йосипенко С. Дослідження історіографії філософії у франкомовній філософії. Sententiae. 2022. № 41:3. С. 26–42. doi: https://doi.org/10.31649/ sent41.03.026
4. Кант І. Критика чистого розуму. Київ : Юніверс, 2000. 504 с.
5. Менжулін В. Актуальні практики і дискусії в сучасній англомовній історіографії філософії. Sententiae. 2022. № 41:3. С. 43–55. doi: https://doi. org/10.31649/sent41.03.043
6. Терлецький В. Історіографія в історії філософії: німецький контекст і досвід. Sententiae. 2022. № 41:3. С. 56–74. doi: https://doi.org/10.31649/ sent41.03.056
7. Ackeren M. Philosophy and the Historical Perspective: A New Debate on an Old Topic. Philosophy and the Historical Perspective : Proceedings of the British Academy, vol. 214. Oxford University Press, 2018. Р. 1–17.
8. Andrzejuk А. Gilsonian method of the history of philosophy. Rocznik tomistyczny. 2020. № 9 (2). С. 133–144. doi: https://doi.org/10.5281/ zenodo.6350215
9. Catana L., & Lærke M. Historiographies of philosophy 1800–1950. British Journal for the History of Philosophy. 2020. № 28(3). Р. 431–441. doi: https://doi.org/10.1080/09608788.2019.1709153
10. Copenhaver B. A normative historiography of philosophy: room for internalism and ex-ternalism. British Journal for the History of Philosophy. 2020. № 28(1). Р. 177–199. doi: https://doi.org/10.1080/09608788.2019.1608903
11. Desmond W. Being and the Between: Metaphysics and Transcendence. State University of New York Press, 1995. 557 р.
12. Heidegger M. Identity and Difference. / Translated by Joan Stambaugh. New York, Evanston, and London : Harper & Row, 1969. 76 р.
13. Heidegger M. The Word of Nietzsche: “God Is Dead”. The question concerning technology, and other essays. New York & London : Garland publishing, 1977. Р. 53–114.
14. Hutton S. Intellectual History and the History of Philosophy. History of European Ideas. 2014. № 40(7). Р. 925–937. doi: https://doi.org/10.1080/01916 599.2014.882054
15. Nancy J.-L. Being Singular Plural. Stanford : Stanford University Press, 2000. 118 р.
16. Nancy J.-L. The End of Philosophy and the Task of Thinking. 29 July 2021. URL: https://www.philosophy-world-democracy.org/other-beginning/ the-end-of-philosophy
17. Parmenides. On Nature. John Burnet’s Early Greek Philosophy, 3rd ed. London : A & C Black, 1920. URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpc ajpcglclefindmkaj/https://platonic-philosophy.org/files/Parmenides%20-%20 Poem.pdf
18. Skinner Q. Meaning and Understanding in the History of Ideas. History and Theory. 1969. № 8(1). Р. 3–53. doi: https://doi.org/10.2307/2504188 19. Weil S. Metaxu. Gravity and Grace. London and New York : Routledge, 2002. Р. 145–147.
