CONCEPTUAL AND METHODOLOGICAL FOUNDATIONS OF THE PROBLEMS OF SOCIAL MEMORY IN THE RESEARCH OF M. HALBWACHS AND J. ASSMANN
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.46.3Keywords:
collective memory, cultural memory, memory studies, memory frameworks, memory figures, contextuality.Abstract
Summary. The proposed article is devoted to theoretical and conceptual aspects and research foundations of the problem of social memory. In order to develop a methodology, general principles, terminology and consensus models, the article presents an interpretive analysis of the scientific works of Maurice Halbwachs and Jan Assmann, the founders of the theoretical foundations of memory studies. Particular attention is paid to the key concepts of «social frameworks» and «memory figures» that define memory as a socio-cultural phenomenon. It is emphasized that the concept of «memory framework» is determined by a certain space-time continuum and axiological experience, while «memory figures» have a symbolic meaning and are reproduced through rites and rituals. It is proved that the nature of the presentation of the research material by scholars reflects the postmodern cultural turn, which focuses on cognitive frameworks, language, and intertextuality. The methodological framework of the article is an interpretive and comparative analysis of the canonical works that laid the foundations of the field of memory studies. The main approach is a problematic and chronological approach to the transformation of philosophical ideas about the social construct of memory as a component of collective consciousness, a marker of group identification, solidarity, and a medium of axiological spiritual determinants of society. The scientific novelty of the article is the concept of «contextual conditionality» of the processes of memorizing, recalling and reproducing the past, which allows to reconcile the relationship between the ambivalent modality of individual and collective memory. The identified fundamental provisions and philosophical concepts of M. Albwachs and J. Assmann's scientific work can contribute to the application of a multidisciplinary approach and, to a certain extent, to the unification of terminological lexemes of the memory discourse.
References
1. Ассман А. Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті ; пер. з нім. К. Дмитренко, Л. Доронічева, О. Юдін. К.: Ніка-Центр, 2014. 440 с.
2. Боднар Г. Від «колективної пам’яті» до «пам’яті груп» та постпам’яті: до питання розвитку і сучасних викликів у студіях пам’яті. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість ; голов. ред. Микола Литвин; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2020. Вип. 13. С. 257‒288. DOI: 10.33402/up.2020- 13-257-288.
3. Бойко О.Д. Особливості структури колективної пам’яті. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Серія політологія. 2014. Т. 236. Вип. 224. С. 27–32.
4. Волянюк О.Я. Суспільна пам’ять і політика: мистецтво можливого. К.: ДП «НВЦ «Пріоритети», 2013. 172 с.
5. Киридон А. Гетеротопії пам’яті: Теоретико-методологічні про- блеми студій пам’яті. К.: Ніка-Центр, 2016. 320 с.
6. Киридон А. Студії пам’яті в сучасній гуманітаристиці : історія становлення. Український історичний журнал. 2017. № 4. С. 150–161.
7. Ковальська-Павелко І. Історична і соціальна пам’ять: спільне і особливе. Проблеми політичної історії України. 2018. Вип. 13. С. 280–289.
8. Коннертон П. Як суспільства пам’ятають ; пер з англ. та наук. редагування С. Шліпченко. К.: Ніка-Центр, 2013. 183 с.
9. Культура історичної пам’яті: європейський та український досвід ; за заг. ред. Ю. Шаповала. К.: ІПІЕНД, 2013. 600 с.
10. Нагорна Л. Історична пам’ять : теорії, дискурси, рефлексії. К.: ІПі- ЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2012. 328 с.
11. Національна та історична пам’ять: збірник наукових праць ; гол. ред. В.Ф. Солдатенко ; Укр. інститут нац. пам’яті. Вип. 1–10. К.: ДП «НВЦ «Пріоритети», 2011–2014.
12. Національна та історична пам’ять: словник ключових термінів ; кер. авт. кол. А. Киридон. К.: ДП «НВЦ «Пріоритети», 2013. 434 с.
13. Нора П. Теперішнє, нація, пам’ять. Київ: ТОВ «Видавництво «Кліо», 2014. 272 с.
14. Проблема історичної пам’яті у всесвітньо-історичному дискурсі (1945–2015 рр.): монографія ; кер. авт. кол. член-кор. НАН України, д.і.н., проф. А.І. Кудряченко. Київ: ДУ «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України», 2021. 312 с.
15. Теоретико-методологічні засади дослідження історичної пам’яті: збірник наукових праць; за заг. ред. д.і.н., проф., члена-кореспондента НАН України Кудряченка А.І.; ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». Київ: Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2019. 216 с.
16. Ткачук Б. Етимологічні особливості сучасних досліджень філософії пам’яті. Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. 2019. Вип. 23. С. 101–107. DOI: https://doi.org/10.30970/2078-6999-2019-23-13.
17. Шацька Б. Минуле-пам’ть-міт ; пер. з О. Герасима, ред. А. Павлишина. Чернівці: Книги-ХХІ, 2011. 248 с.
18. Assmann J. Cultural memory and early civilization: writing, remembrance, and political imagination. Cambridge University Press, 2011. URL: https://www.academia.edu/38303747/Assmann_Jan_Cultural_Memory_ and_Early_Civilization (дата доступу: 04.11.2022).
19. Halbwachs M. La mémoire collective. Introduction de J Michel Alexandre. Paris: Presses Universitaires de France, 1968. URL: https://www.academia. edu/31340372/Maurice_Halbwachs_La_Memoire_collective (дата доступу: 09.11.2022).
20. Halbwachs M. Les cadres sociaux de la mémoire. Paris: Presses Universitaires de France, 1952. URL: http://classiques.uqac.ca/classiques/ Halbwachs_maurice/cadres_soc_memoire/cadres_sociaux_memoire.pdf (дата доступу: 08.11.2022).
21. Warburg А.M. Gesammelte Schriften. Bd.1-2. Leipzig: B.G. Teubner, 1932.
22. Yates F. The Art of Memory. London: Routledge and Kegan Paul, 1966. URL: https://monoskop.org/images/b/be/Yates_Frances_A_The_Art_of_ Memory.pdf (дата доступу: 08.11.2022).
