ПРОБЛЕМА СЕНСУ МУЗИЧНОЇ МЕЛОДІЇ В МЕЖАХ ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ МУЗИКИ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.41.13Ключові слова:
музична мелодія, соціокультурне середови- ще, інтерсуб’єктивна реальність, свідомість, сенсАнотація
Метою статті є аналіз питання щодо музичної здатності людини, питання щодо особливостей створення та сприйняття музики, зокрема її мелодії. У статті розглядають- ся фундаментальні підходи до визначення природи музичного фено- мена, сформульовані в межах філософії та музикознавства. Осо- блива увага приділяється визначенню сутності музичної мелодії як основного компоненту європейської тональної музики. Необхідність ґрунтовного вивчення музичного феномена, розуміння його сутності та основних властивостей визначається особливим статусом музи- ки в сучасному світі. З одного боку, музика супроводжувала люд- ство протягом всієї його історії, з іншого боку, з появою технічних засобів відтворення та поширення музичних творів відношення між музикою та соціокультурним середовищем зазнають чима- лих змін. Музика стає глобальним явищем сучасного світу, вона долає культурні межі та вплітається в загальний соціокультурний контекст. Музика супроводжує людину у всіх сферах її життя, а отже, чинить постійний вплив на її свідомість. З огляду на це, аналіз змістовного навантаження музичних творів та музики загалом набуває неабиякої актуальності. Методологічними заса- дами дослідження стали музикознавчі концепції форми і змісту музичної мелодії, філософські та історичні концепції суспільства та культури. Наукова новизна. У межах музикознавства, філософії та когнітивних наук формуються чимало концепцій щодо того, яким чином людина здатна створювати та сприймати музичну мелодія, що лежить в основі її цілісності та осмисленості. Зокрема, фор- му та зміст мелодії пов’язують з емоційною складовою частиною свідомості людини, з мовною здібністю тощо. У статті робить- ся спроба відокремити проблему сенсу музики від об’єктивних та суб’єктивних факторів та розглянути її в суто культурній площині, спираючись на концепцію інтерсуб’єктивної реальності Ю.Н. Харарі. Висновки. У результаті дослідження роблять вис- новки про доцільність аналізу питання щодо сенсу музичної мелодії (та музичного феномена загалом) із точки зору його буття в межах інтерсуб’єктивної реальності.
Посилання
Арановский М.Г. Синтаксическая структура мелодии. Москва : Музыка, 1991. 320 с.
Каку М. Будущее разума : монография. Москва : Альпина нон-фикшн, 2015. 502 с.
Кобелева Д.Л. Музыка как предмет философско-культурологического анализа. «Слобожанський гуманітарій – 2014» : STUDIA SLOBOZHANICA : матеріали міжнародної науково-методичної конференції, Харків, 31 жовтня 2014 р. 2015. С. 318–322.
Кобелєва Д.Л. Музика й емоції. Культура України : збірник наук. праць. Харків : ХДАК, 2010. Вип. № 31. С. 225–233.
Харари Ю.Н. Homo Deus: Краткая история завтрашнего дня : монография. Москва : Синдбад, 2018. 496 с.
Холопова В.Н. Музыка как вид искусства : учебное пособие. Санкт-Петербург : Лань, 2002. 320 с.
Cooke D. The Language of Music. New York : Oxford University Press, 1959. 289 p.
Jackendoff R., Lerdahl F. The Generative Theory of Tonal Music. MIT Press, 1983. 368 p.
Johnson-Laird P.N. Emotions, Music and Literature. Handbook of Emotions. New York : Guilford Press. 2008. 848 p.
Patel A.D. Music, Language and the Brain. Oxford : Oxford University Press, 2008. 512 p.
Scruton R. The Aesthetics of Music. New York : Oxford University Press, 1999. 538 p.