ЗНАЧЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ДІАЛЕКТИКИ ДЛЯ ПЕДАГОГІКИ

Автор(и)

  • Володимир ВОЗНЯК Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0002-6877-3785

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4700.42.6

Ключові слова:

діалектика, методологія, педагогіка, освіта, розвиток, особистість.

Анотація

Анотація. Метою роботи – розкрити методологічну роль класичної діалектики для сучасної педагогічної теорії та практики. При цьому класична діалектика принципово відрізняється від ідеологізованої позитивістської версії «діамату». Методологія. Засобами досягнення поставленої мети є сама діалектика в її класичному варіанті, виражена через необхідні категоріальні зв’язки. Тим самим вона розуміється як логіка й теорія пізнання, доведені до етики, естетики й тим самим до мислячої педагогіки. Наукова новизна. У статті обґрунтовується думка, що саме класична діалектика є необхідною та достатньою методологією дійсної педагогічної теорії та практики. Значимість діалектики для педагогіки не можна інтерпретувати як певне «застосування» в педагогіці й до педагогіки деяких принципів діалектичної філософії, виражених у формі «готового знання». Діалектика має стати діяльною здатністю педагога. Педагогічна наука, щоб стати дійсно рефлексивної теорією, повинна вийти на власне категоріальний рівень осмислення свого предмета, навчитися адекватно працювати з категоріями. Тільки за таких умов педагогіка набуде реальної, сутнісної адекватності своєму специфічному предмету – становленню людської суб’єктивності, і стане здатною забезпечувати гармонійний розвиток особистості. Висновки. Якщо педагогіка насправді стурбована процесами побудови власне людського в людському індивідові, вона жодним чином не омине діалектичної методології, вироблення діалектичної здатністю вчителів. При цьому останні в підготовці повинні здобувати базову філософську освіту. Якщо ж педагогіка обмежується виконанням «соціального замовлення», «соціалізацією», процеса- ми адаптації індивідів до структур наявного соціуму, то вона може продовжувати «гратися» в новомодні загальнонаукові методології (системно-структурний підхід, синергетика тощо).

Посилання

1. Батищев Г.С. Творчество и новое педагогическое мышление: от диалектики междусубъектности к проекту «Система обновления

воспитательных процессов». Философско-педагогические произведения : собрание сочинений : у 2 т. / сост., вступ. ст., примечания А.А. Хамидов. Бийск : ФГБОУ ВПО «АГАО», 2015. Т. 2 : Работы 1980-х годов. С. 263–273.

2. Босенко В.А. Воспитать воспитателя. Заметки по философским проблемам педагогики и педагогическим проблемам философии. Киев : Всеукраинский союз рабочих, 2004. 352 с.

3. Возняк В.С. Діалектика: принцип всезагального зв’язку. Людинознавчі студії. Серія «Філософія» : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Вип. 40. Дрогобич, 2020. С. 20–33. URL: https://doi.org/10.24919/2522-4700.40.200798.

4. Возняк В.С. Особенности диалектического понимания категории «развитие». Людинознавчі студії. Серія «Філософія» : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / ред кол. О. Ткаченко (головний редактор) та ін. Вип. 34. Дрогобич : Ред.-вид відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2017. С. 32–43.

5. Возняк В.С., Войтків Л.В. Інновації в освіті: діалектика якісних змін. Людинознавчі студії. Серія «Філософія» : збірник наукових праць

Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / ред. кол. Ю. Шабанова (головний редактор) та ін. Вип. 41. Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2020. С. 39–54. URL: https://doi.org/10.24919/2522-4700.41.3.

6. Возняк В.С. Диалектика как логика нравственного отношения. Проблеми гуманітарних наук. Серія «Філософія» : збірник наукових

праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. № 39. Дрогобич : Видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2018. С. 35–45.

7. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук / пер. с нем. Б. Столпнер. Москва : Мысль, 1977. Т. 3 : Философия духа. 471 с.

8. Ліпін М.В. Освіта в модифікаціях сучасного світу. Київ : Київський нац. торг.-екон. економ. ун-т, 2018. 340 с.

9. Лифшиц М. Почему я не модернист? Философия. Эстетика. Художественная критика. Москва : Искусство-ХХІ век, 2009. 614 с.

10. Лисий В. Діалектика : навчальний посібник. Львів : НЛУ імені Івана Франка, 2014. 480 с.

11. Лобастов Г.В. Бытие и мышление: к началам диалектической логики. Эвальд Васильевич Ильенков / ред. В.И. Толстых. Москва : Российская политическая энциклопедия (РОСПЭН), 2008. С. 84–119.

12. Лобастов Г.В. Диалектика разумной формы и феноменология безумия. Москва : Русская панорама, 2012. 560 с.

13. Михайлов Ф.Т. Философия образования: ее возможности и перспективы. Избранное. Москва : Индрик, 2001. С. 452–512.

14. Михайлов Ф.Т. О диалектике. Избранное. Москва : Индрик, 2001. С. 156–180.

15. Петрушенко В.Л. Філософія знання: онтологія, епістемологя, аксіологія. Львів : Асхіл, 2005. 296 с.

16. Bekharst D. Consciousness and revolution in soviet philosophy From the Bolsheviks to Evald Ilyenkov. New-York : Cambridge university press, 1991.

17. Zsizsek, Slavoj (2018). Evald I lyenkov’s cosmology: the point of madness of dialectical materialism. URL: https://thephilosophicalsalon.com/evald-ilyenkovs-cosmology-the-point-of-madness-of-dialectical-materialism/.

18. Oittinen, Vesa (2011). Evald Ilyenkov, the Soviet Spinozist. Dialectics of the Ideal. Evald Ilyenkov and Creative Soviet Marxism. Ed. Alex Levant and Vesa Oittinen. URL: https://doi.org/10.1163/9789004246928_006.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-08

Як цитувати

ВОЗНЯК, В. (2025). ЗНАЧЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ДІАЛЕКТИКИ ДЛЯ ПЕДАГОГІКИ. Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філософія», (42), 87–103. https://doi.org/10.24919/2522-4700.42.6