«ЕМОЦІЙНА МОВА» ЯК ЗАСІБ ЕФЕКТИВНОГО ВПЛИВУ В КОМУНІКАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.42.10Ключові слова:
емоційна мова, емоційне слово, комунікативний вплив, свідомість, еволюція мозку.Анотація
Анотація. У статті досліджується сутність, основні тлумачення поняття «емоційна мова», його місце в сучасному інформаційному просторі. Зважаючи на важливість емоцій для людини в її життєдіяльності, виникає потреба проаналізувати емоції, їхній вплив на ефективність комунікативної діяльності людини. Розглядаються підходи до розуміння поняття «емоційна мова» й оцінки доречності її застосування за умов академічно-наукового, соціально-побутового та політичного жанрів комунікацій. Мета. Визначити специфіку, прийнятність та ефективність застосування «емоційної мови» у комунікативній практиці. Методи. Результати дослідження отримані застосуванням таких методів: історіографічного аналізу для систематизації першоджерел та наукової літератури, які присвячені поняттю «емоційної мови», а також методів теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, аналізу та синтезу. Наукова новизна. Автор пропонує під «емоційною мовою» розуміти стиль комунікування, який спрямований на трансляцію емоційно забарвлених суджень щодо певного фрагмента дійсності. Ефективність емоційної мови під час переконання пояснюється вагомістю впливу емоційного рівня еволюції мозку на свідомість людини. Висновки. Емоційна мова є необхідним елементом для повноцінної життєдіяльності людини, а історія її застосування є багатовіковою. До структури емоційної мови можна віднести як вербальні, так і невербальні засоби. Застосування засобів емоційної мови сприяє збільшенню ефективності процесу переконання, що зумовлює їх активне використання в комунікативній практиці. Деякі емоції складно виразити засобами природної мови. Емоційна мова є лише засобом людини, лише від останньої залежить, для досягнення яких цілей її буде використано. Емоційна мова активно використовується як засіб маніпулювання.
Посилання
1. Амтор Ф. Нейронауки для чайников. Изд. 2-е. СПб. : ООО "Диалектика", 2020. 448 с.
2. Аристотель. Риторика. Поэтика. Пер. с дргреч. О. Цыбенко ; под ред. О. Сычева. Москва : Лабиринт, 2000. 224 с.
3. Бережнюк М. PRO et CONTRA застосування емоційної мови в аргументації. Молодий вчений. 2017. № 6. С. 80–86.
4. Ґоулстон М. Як спілкуватися з психами. Правила взаємодії з неадекватними й нестерпними людьми у вашому житті. Пер. з англ. А. Жищинської. Дніпро : Моноліт, 2019. 248 с.
5. Кассирер Э. Техника современных политических мифов. Вестник Московского университета. Серия 7 «Философия». 1990. № 2. С. 58–69.
6. Конверський А. Критичне мислення : підручник. Київ, 2018. 344 с.
7. Мягкова Е. Эмоциональная сфера человека и язык: подходы к исследованию. Язык, сознание, коммуникация : сборник статей / под.
ред. Н. Уфимцевой, В. Красных, А. Изотова. Москва : МАКСПресс, 2010. Вып. 40. С. 118–124.
8. Новий довідник: Українська мова. Українська література / М. Радишевська та ін. 5-е вид. Київ : Казка, 2008. 864 с.
9. Первая судебная риторика. «Риторика для Геренния» (“Ad Herennium”) / под ред. Л. Шабанова ; пер., вступ. ст., коммент. С. Зверев,
Е. Голубева. Санкт-Петербург : Алетейя, 2018. 148 с.
10. Спиноза Б. Избранные произведения : в 2-х т. Москва : Государственное издательство политической литературы, 1957. Т. 1. 631 c.
11. Orwell D. Politics and the English Language. Public Library. URL: http://www.public-library.uk/ebooks/72/30.pdf (дата звернення: 26.02.2021).
12. Macagno F. The Argumentative Uses of Emotive Language. SSRN. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1739820 (дата звернення: 26.02.2021).
13. The Positive Lexicography Project. Researchgate. URL: https://www.researchgate.net/publication/340721302_Lexicography_listed_by_alphabet (дата звернення: 01.03.2021).
