ФРОНЕЗИС ЯК ОСНОВА ФІЛОСОФІЇ ГІБРИДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ОСВІТІ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.50.3Ключові слова:
гібридний менеджмент, фронезис, філософія освіти, практична мудрість, етика управління, освітнє середовищеАнотація
У статті розглянуто філософські засади гібридного менеджменту в контексті освітнього середовища, з особливою увагою до категорії фронезису як практичної мудрості. Автор аналізує сучасні підходи до управління, порівнює інструментальні та гуманістичні моделі, а також обґрунтовує необхідність інтеграції ціннісного компоненту в управлінські стратегії. Підкреслюється значення моральної відповідальності керівника освітньої установи та його здатності діяти в умовах етичної складності, невизначеності та швидких змін. Мета роботи. Філософське обґрунтування гібридного менеджменту через концепт фронезису як засобу інтеграції ціннісного, етичного та практичного вимірів управлінської діяльності в освітньому середовищі. Методологія. Методологічною основою дослідження є міждисциплінарний підхід із використанням герменевтичного, феноменологічного та компаративного методів аналізу філософських і управлінських джерел. Наукова новизна. У роботі запропоновано оригінальне філософське тлумачення гібридного менеджменту як етико-ціннісного процесу, а також обґрунтовано роль фронезису як ключової чесноти, що забезпечує баланс між ефективністю та моральною легітимністю управлінських рішень в освітніх інституціях. Висновки. Гібридний менеджмент, розглянутий крізь призму практичної мудрості, виявляється не лише інноваційною формою управління, а й ціннісною моделлю, здатною забезпечити якісні трансформації освітнього простору. Такий підхід сприяє формуванню довіри, відповідальності та моральної зрілості серед учасників освітнього процесу. Фронезис, як виявлено, не є абстрактною чеснотою, а цілком прикладною якістю, яка може розвиватися у професійному середовищі через практику, діалог і колективне навчання. Саме через цей вимір практичної мудрості можливе зближення управлінської ефективності та гуманістичних цілей освіти. Це означає, що управлінець не лише координує ресурси, а й виступає моральним орієнтиром для спільноти, яку він очолює. Подальші дослідження мають зосередитися на емпіричному вивченні того, як фронезис реально функціонує в управлінських практиках, особливо в освіті.
Посилання
1. Арістотель. Метафізика / Пер. О. Панича. К.: Темпора , 2022. 848 с.
2. Арістотель. Нікомахова етика. / Пер. В. Ставнюка. К.: Аквілон- Плюс, 2002. 480 с.
3. Ажажа М. А., Фурсін О. О., Венгер О. М. Комунікаційний менеджмент як чинник підвищення ефективності публічного управління та адміністрування. Humanities studies, 2021, 9 (86), С. 127–137.
4. Бойко Є., Дяченко Ю. Інноваційний менеджмент – сучасне антикризове управління. Управління розвитком складних систем, 2022, (52), С. 5–11.
5. Венгер О. Філософія ризик-менеджменту у контексті глобальних викликів. Lithuania Marijampolė, 2023, С. 82–83.
6. Воронкова В. Г., Нікітенко В.О., Васильчук Г.М. Agile-філософія як чинник форсайту цифрової економіки. Цифрова економіка та економічна безпека, 2022, 3 (03). С. 109–117.
7. Кийков О. Гібридний менеджмент у системі вищої освіти: філософсько-управлінські аспекти в умовах глобалізації та інформаційного суспільства. Вища освіта України, 2024, (3), С. 22–30.
8. Кийков О. Філософські основи сучасного освітнього менеджменту: від критичної педагогіки до гібридного управління. Humanities studies, 2024, 21 (98), С. 159–167.
9. Кийков О. Ю. Філософські засади гібридного менеджменту: від технократизму до гуманістичних підходів у сучасному управлінні. Культурологічний альманах, 2024, (4), С. 221–228.
10. Несторишен І. Інноваційний та проєктний менеджмент в туризмі. Інновації та технології в сфері послуг і харчування, 2023, 1 (7), С. 21–26.
11. Ястремська О. М., Гудима О. В., Єжелий Ю. О., Лук’янихін В. О. Новітні інноваційні освітні системи і технології в галузі менеджменту. Scientific notes of Lviv University of Business and Law, 2023, (37), С. 465–472.
12. Eriksen D., Strumińska–Kutra M. Extending Knowledge, Improving Practice and Refining Values: Research Informed by the Concept of Phronesis. In: Espedal, G., Jelstad Løvaas, B., Sirris, S., Wæraas, A. (eds) Researching Values. Palgrave Macmillan, 2022, Cham. https://doi.org/10.1007/978–3– 030–90769–3_5
13. Kristjánsson K. Aristotelian Practical Wisdom (Phronesis) as the Key to Professional Ethics in Teaching. Topoi, 2024, 43, pp. 1031–1042 (2024). https://doi.org/10.1007/s11245–023–09974–7
14. Kristjánsson K. Collective Phronesis in Business Ethics Education and Managerial Practice: A Neo–Aristotelian Analysis. J Bus Ethics, 2022, 181, рр. 41–56. https://doi.org/10.1007/s10551–021–04912–2
15. Nonaka I., Yamaguchi I. Synthesis of Phenomenology and Management Studies. In: Management by Eidetic Intuition. The Nonaka Series on Knowledge and Innovation. Palgrave Macmillan, 2022, Singapore. https://doi.org/10.1007/978–981–16–6851–7_14
16. Valenzuela P. Phronesis in Educating Emotions. Topoi, 2024, 43, рр. 1021–1030. https://doi.org/10.1007/s11245–024–10017–y
