ВПЛИВ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ТА КУЛЬТУРНИХ ЗМІН НА ЛЮДИНУ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.50.7Ключові слова:
глобалізація, глобальна культурна революція, постмодернізм, цивілізаціяАнотація
Культурна революція, яку називають «культурно-цивілізаційною війною», дедалі більше впливає на суспільства. Глобальні, регіональні та національні зрушення в соціальній, культурній, економічній та політичній сферах сприяють кризам ідентичності та аксіологічній дезорієнтації. Постмодерністська культура відкидає антропологічні основи Загальної декларації прав людини та пов'язаних з нею правових документів, загрожуючи греко-юдео-християнській спадщині Європи. У цьому контексті новомова постає як політично заряджений мовний інструмент, що принижує комунікацію та формує нові, нав'язані моделі мислення. Вона сприяє переосмисленню основних понять, таких як «сім'я», «шлюб», «материнство» та «гендер», змінюючи людське саморозуміння. Ця стаття має на меті продемонструвати, як поточна культурна революція, переплетена з постмодернізмом та постмодернізмом, переосмислює фундаментальні поняття та цінності, впливаючи на ідентичність, сім'ю та права людини в умовах глобалізації та міграції. Методологія.
Основний метод дослідження включає критичний аналіз наукової літератури та джерельних документів з використанням когнітивного мислення, синтезу, дедукції та індукції. Цей міждисциплінарний підхід, що спирається на філософію, соціологію та право, дозволяє провести нюансований аналіз того, як новомова та культурні наративи змінюють права людини та соціальні норми. Новизна. Це дослідження пропонує оригінальну перспективу, пов'язуючи появу новомови з процесами глобалізації та культурної трансформації. Воно розкриває напруженість між традиційними європейськими цінностями та постмодерністськими/постгуманістичними тенденціями, підкреслюючи зростаючу невизначеність у визначенні ключових категорій ідентичності. Висновки. Автори стверджують, що культурна революція, рушійна сила якої – постмодерністські течії, трансформує аксіологічні та соціальні основи. Глобальна міграція посилює цей зсув, сприяючи мультикультурним реаліям та індивідуальній дезорієнтації. Результати закликають до поновлення уваги до людської гідності та нормативної узгодженості у світі, що швидко змінюється.
Посилання
1. Abbagnano N. Storia della filosofia. Torino: UTET, G.E. L’Espresso. 1998.
2. Bakke M. Biotransfiguracje. Sztuka i estetyka posthumanizmu. Warszawa: Uniwersytet Adama Mickiewicza. 2010. 272 s.
3. Bauman Z. Ponowoczesne wzory osobowe. Studia socjologiczne. 1993. 2(119). S. 7–31.
4. Bauman Z. Globalizacja. Warszawa : Państ. Instytut Wydawniczy. 2000. 157 s.
5. Berlin I. Pokrzywione drzewo człowieczeństwa. / Red. H. Hardy. Warszawa: Prószyński i S-ka. 2004. 236 s.
6. Bokszański Z. Indywidualizm a zmiana społeczna Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. 2007. 158 s.
7. Clifford J. The Predicament of Culture. Cambridge, Mass: Harvard University Press. 1988. 398 р.
8. Damour F., Doat D. Transhumanisme. Quel avenir pour l'humanité. Paris: Éditions de l’Emmanuel. 2018. 210 р.
9. Danilewicz W. Sytuacja życiowa dzieci w rodzinach migracyjnych. Białystok: Trans Humana. 2006. 192 s.
10. Document on Human Fraternity for World Peace and Living Together. “L'Osservatore Romano”, 2019.
11. Domenach J.-M. L’ancien et le nouveau. Esprit, 1968. № 6–7. Р. 961-1151.
12. Domenach J.-M. L’idéologie du Mouvement. Esprit, 1968. № 8–9.
13. Domenach J.-M. Reflets de Mai. Esprit, 1968. № 12.
14. Donati P. Manuale di sociologia della famiglia. Laterza. 2018. 310 р.
15. Elliott A. Współczesna teoria społeczna. Warszawa: PWN. 2011. 416 s.
16. Elzenberg, H. Pojęcie wartości perfekcyjnej. Wartość i człowiek. Toruń: UMK. 2005.
17. Ferrari A. Transhumanismus. Lexikon der Mensch-Tier-Beziehungen. 2015. Р. 390-393.
18. Frankfurt H. O wciskaniu kitu. /Przeł. H. Pustuła. Warszawa: Czuły Barbarzyńca Press. 2008. 77 s.
19. Giddens A. Socjologia. /Przeł. A. Szulżycka. Warszawa: PWN. 2008. 765 s.
20. Głowiński M. Nowomowa i ciągi dalsze. Kraków: Universitas. 2009. 268 s.
21. Habermas J. Modernizm – niedokończony projekt. /R. Nycz (Ed.), Postmodernizm. Antologia przekładów. Kraków: Baran i Suszczyński. 1996.
22. Hannerz U. Beyond Boundaries. Oxford: Oxford University Press. 1993. 274 р.
23. Harari Y. N. 21 lekcji na XXI wiek [21 Lessons for the 21st Century]. Przeł. M. Romanek. Kraków: Wydawnictwo Literackie. 2022. 456 s.
24. Hassan I. The Dismemberment of Orpheus. Madison: University of Wisconsin Press. 1982. 315 р.
25. Held D. Democracy, the Nation-state and the Global System. Political Theory Today. /D. Held (Ed.). Cambridge: Polity Press. 1991. Р. 138-172.
26. Held D. Global Covenant: The Social Democratic Alternative to the Washington Consensus. Cambridge: Polity Press. 2004. 216 р.
27. Held D., McGrew A. Globalization/Anti-Globalization. Cambridge: Polity Press. 2002. 168 р.
28. Held D., McGrew A., Goldblatt D., Perraton, J. Global Transformations. Cambridge: Polity Press. 1999. 540 р.
29. Herbert Z. Węzeł gordyjski oraz inne pisma rozproszone 1948–1998. Warszawa: Towarzystwo „Więź” 2001.
30. Hilckman A. Feliks Koneczny und die Vergleichende Kulturwissenschaft. Saeculum. 1952. Vol. 3, No. 1. Р. 571-602. Doi: https://doi.org/10.7788/ saeculum-1952-0130
31. Hilckman A. Die Wissenschaft von den Kulturen. Zeitschrift für Philosophische Forschung. 1970. Vol. 24. № 4. Р. 637-639
32. Huntington S. P. Zderzenie cywilizacji i nowy kształt ładu światowego. Warszawa: Muza. 2000. 538 s.
33. Jaeger W. Paideia T. I [Paideia, Vol. I]. Przeł. M. Plezia. Warszawa: PAX/ 1962. 509 s.
34. Kalaga W. Obowiązek Innego. Kraków: Universitas. 2004.
35. Kalaga W. Dylematy wielokulturowości. Kraków: Universitas. 2004.
36. Kluszczyński R. W. Społeczeństwo informacyjne. Cyberkultura. Sztuka multimediów. Kraków: Rabid. 2001. 218 s.
37. Koneczny F. O wielości cywilizacji. Kraków: Capital. 2015. 253 s.
38. Kozak A. Postponowoczesność w koncepcji prawa. Z zagadnień teorii i filozofii prawa. /N. Błachut (Ed.). Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego. 2007.
39. Lyotard J.-F. Le Différend. Paris: Minuit. 1983. 280 p.
40. Melosik Z. Kultura, tożsamość i edukacja. Migotanie znaczeń. Kraków: Impuls. 2007.
41. Miczka T. O zmianie zachowań komunikacyjnych. Katowice: Uniwersytet Śląski. 2002.
42. Mucchielli R. La Subversion. V. Volkoff, Dezinformacja. Oręż wojny. Przeł. A. Arciuch. Warszawa: Delikon. 1991.
43. Ogryzko-Wiewiórkowska M. Rodzina polska u progu nowego wieku. Współczesne rodziny polskie – ich stan i kierunek przemian. Poznań: Wyd. Naukowe UAM. 2001.
44. Orwell G. Rok 1984. Tłum. T. Mirkowicz. Kraków: Mediasat Poland. 2004. 255 s.
45. Ricoeur P. Réforme et révolution dans l’Université. Esprit, 1968. 6–7
46. Romanowicz W. Wybrane teorie i koncepcje cywilizacji. Rozprawy Społeczne, 2017. № 11(4), S. 7–13.
47. Sareło Z. Założenia antropologiczne w etycznych poglądach Z. Baumana. Moralność i etyka w ponowoczesności. Warszawa: ATK. 1996. S.15-16.
48. Schopenhauer A. Metafizyka życia i śmierci. Warszawa: PWN. 1995.
49. Skoczyński J. Huntington and Koneczny (An Attemptto Compare). Canadian Slavonic Papers, 1999. Vol. 41(2), 207–218. Doi: https://www.jstor. org/stable/40870063
50. Slany K. Alternatywne formy życia małżeńsko-rodzinnego w ponowoczesnym świecie. Kraków: Nomos. 2002. 281 s.
51. Stępień T. Europa wobec cywilizacji. Antona Hilckmana porównawcza nauka o cywilizacjach. Zasady – Metoda – Zastosowanie. Toruń: 2013. 361 s.
52. Strasser P. Transhumanismus. Transhumanismus: Der verbesserte Mensch. / In: P. Strasser (Ed.). Baden-Baden: Nomos Verlag. 2020.
53. Stróżewski W. W kręgu wartości. Kraków: Znak. 1992. 175 s.
54. Szlendak T. Socjologia rodziny. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2010. 542 s.
55. Sztompka P. Socjologia. Kraków: Znak, 2003. 485 s.
56. Tatarkiewicz W. Pojęcie wartości. Parega / Tatarkiewicz W. Warszawa: PWN, 1978. 140 s.
57. Tyszka Z. Rodzina w świecie współczesnym. Pedagogika społeczna / T. Pilch, I. Lepalczyk (Eds.). Warszawa: Wydawnictwo Żak, 1995. S. 137-154.
58. Tyszka Z. Rodzina współczesna – jej geneza i kierunki przemian. Rodzina współczesna /M. Ziemska (Ed.). Warszawa: Wydawnictwo UW. 2001.
59. Waite L. J. Trends in Men’s and Women’s Well-Being in Marriage. The Ties That Bind: Perspectives on Marriage and Cohabitation / L. J. Waite (Ed.). New York: Aldine de Gruyter, 2000.
60. Wilk E. Nawigacje słowa. Kraków: Wydawnictwo Rabid, 2000. 146 s.
61. Wolniewicz B. Filozofia i wartości. Warszawa: Antyk, 1998. 502 s.
