ТЕХНОКРАТИЗМ І «РОЗУМНА ОСВІТА» В ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.50.8Ключові слова:
технократизм, розумна освіта, постіндустріальне суспільство, філософія освіти, герменевтика коду, штучний інтелект, критичне мислення, сталий розвиток, людиноцентризмАнотація
Мета роботи. Дослідження спрямоване на виявлення філософських основ і методологічних принципів, які дають змогу поєднати технологічний прогрес із гуманістичними цінностями в освіті. Автори розглядають концепт «розумної освіти» як комплекс технологічних і педагогічних інновацій, покликаних підвищити ефективність навчання та розвивати критичне мислення, водночас зберігаючи людиноцентричний вимір освітнього процесу. Методологія. У ході дослідження застосовано міждисциплінарний підхід, що охоплює філософську герменевтику, соціальні теорії постіндустріального суспільства та методи аналізу освітньої практики. Особливий акцент зроблено на постфеноменологічній перспективі, яка дозволяє вивчати технологічні артефакти (цифрові платформи, програмне забезпечення, штучний інтелект) як тексти, котрі підлягають інтерпретації. Дослідження передбачає теоретичний синтез наукових праць і результатів практичних спостережень за впровадженням інновацій у навчальні заклади. Наукова новизна. У статті доведено, що технократизм не є самодостатнім шляхом до модернізації освіти. Висунута теза про необхідність герменевтичного «прочитання» програмного коду і цифрового середовища, аби запобігти формалізації знань та зберегти гуманістичний потенціал навчання. Запропоновано розглядати «розумну освіту» як сукупність технологічних рішень і філософських підходів, що здатні трансформувати традиційні підходи до комунікації та оцінювання знань, водночас зберігаючи простір для творчості, автономії та критичного аналізу.Висновки. Результати дослідження свідчать, що впровадження цифрових технологій в освіті повинно узгоджуватися з етичними принципами, екологічною свідомістю та ідеями сталого розвитку. Належна філософська рефлексія сприяє формуванню критично мислячих фахівців, які не лише опановують програмні алгоритми, а й усвідомлюють соціокультурні наслідки їх використання. Перспективи подальших розвідок охоплюють розробку моделей критичного аналізу коду та штучного інтелекту, методичне удосконалення підготовки педагогів до роботи з «розумними» технологіями, а також формування інтегральної концепції людиноцентричної «розумної освіти», що гармонійно поєднує високі технології та духовно-ціннісний розвиток особистості.
Посилання
1. Андрущенко В. Безальтернативна матриця освіти: «розумна освіта» як потреба і реальність ХХІ століття. Вища освіта України, 2024, 1, С. 5-10.
2. Арістотель. Нікомахова етика; Пер. з давньогрецької В. Ставнюк. К.: «Аквілон-Плюс», 2002. 480 с.
3. Белл Д. Прихід постіндустріального суспільства. Сучасна зарубіжна соціальна філософія. К., 1996. С. 194–251.
4. Бех В. П., Малик І. В. Технократизм у дискурсі проблем вищої школи. К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. 263 с.
5. Биков В. Ю. Проблеми і цілі інформатизації освіти України. Освіта в інформаційному суспільстві: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. 2010. С. 13–19. URL: https://lib.iitta.gov.ua/1166/
6. Кiт M. O. Демократизація та інформатизація освіти як засоби фор- мування суб’єктів відкритого суспільства сталого розвитку. Науковий журнал «Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія», 2021, 12(1), C. 84-93. DOI: 10.31548/hspedagog2021.01.084
7. Поліщук О. С., Поліщук О. В., Дудченко В. С. Філософія штучного інтелекту в освітньому процесі. Humanities Studies, 2022, 13 (90), С. 103-109.
8. Скиба I.П. Специфіка комунікативних процесів в умовах інформа- тизації суспільства. Proceedings of the National Aviation University Series Philosophy Cultural, 2024, 39(1), С. 69-74. DOI: 10.18372/2412-2157.39.18460
9. Терепищий С. О. Сучасні освітні ландшафти. К.: «Фенікс», 2016, 309 с.
10. Ухов І. Людські мови та мови програмування. Філософія та гума- нізм. 2018. № 2. С. 73–80.
11. Hanff W.A. Weaving science and digital media: postphenomenology’s expanding hermeneutics. AI & Soc, 2023, 38, pp. 2339–2345. DOI: 10.1007/ s00146-022-01505-z
12. Possati L. M. Software as Hermeneutics: A Philosophical and Historical Study. Dordrecht: Springer, 2022, 193 p. DOI: 10.1007/978-3-030-63610-4.