ТОТОЖНІСТЬ МИСЛЕННЯ І БУТТЯ: НАРИС НАПЕРЕДРОЗУМІННЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗАСАД
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.48.4Ключові слова:
тотожність мислення і буття, підготовлююче мислення, історія філософії, філософія.Анотація
Анотація. Мета роботи – виявити і сформулювати методологічні засади історико-філософської аналітики принципу тотожності мислення і буття, який багатьма філософськими напрямами вважається нерелевантним, оскільки є вихідним принципом класичного способу філософування і не відповідає сучасним реаліям. Методологія. Вихідним принципом постає текстологічний аналіз творів, який супроводжується методом феноменологічного аналізу. Під час роботи з текстами задіяні такі методи, як етимологічне тлумачення, логічна експлікація і інтуїтивно-образне прояснення. Наукова новизна. Для того, щоб були зафіксовані методи розгляду предмета дослідження, він має бути якимось чином схоплений на дометодологічному, дорефлексивному рівні. Цей вимір, що підготовлює усвідомлену методологію, дуже часто лишається поза увагою, проте саме він «вирізає» предмет дослідження з цілісної картини світу. Звідси увага до мислення, яке підготовлює дослідження, тобто не відрефлектоване як чітка методологія. У філософії ми здебільшого маємо справу із рефлексією, із мисленням про мислення, а отже, у нас є можливість окреслювати форми мислення до розгляду конкретної проблеми; з іншого боку, єдина форма представленості предметів дослідження – це думка, тим самим ми апріорі знаходимось у єдності методу і предмета дослідження. Наведена суперечність виражає основну методологічну проблему дослідження принципу тотожності мислення і буття. Висновки. По-перше, такий принцип артикулюється у декількох історико-філософських наративах, при цьому у величезній кількості парадигм він існує імпліцитно, що потребує окремої уваги у разі побудови історико-філософського аналізу тотожності мислення і буття. По-друге, він є фундаментом існування філософії взагалі, оскільки специфіка останньої полягає у тому, що філософське мислення рефлексивно діє і рухається за контурами буття. Третій аспект – це те, яким чином з цього принципу виростають онтологічні параметри людської практики.
Посилання
Гегель Г.В.Ф. Наука логіки. Енциклопедія філософських наук. Мала логіка. Київ : Ліра, 2023. 372 с.
Ільїна А. Традиція і свобода в деконструкційній «філософії філософії». Sententiae. 2022. № 41:3. С. 6–25. doi: https://doi.org/10.31649/sent41.03.006
Йосипенко С. Дослідження історіографії філософії у франкомовній філософії. Sententiae. 2022. № 41:3. С. 26–42. doi: https://doi.org/10.31649/sent41.03.026
Кант І. Критика чистого розуму. Київ : Юніверс, 2000. 504 с.
Менжулін В. Актуальні практики і дискусії в сучасній англомовній історіографії філософії. Sententiae. 2022. № 41:3. С. 43–55. doi: https://doi.org/10.31649/sent41.03.043
Терлецький В. Історіографія в історії філософії: німецький контекст і досвід. Sententiae. 2022. № 41:3. С. 56–74. doi: https://doi.org/10.31649/sent41.03.056
Ackeren M. Philosophy and the Historical Perspective: A New Debate on an Old Topic. Philosophy and the Historical Perspective : Proceedings of the British Academy, vol. 214. Oxford University Press, 2018. Р. 1–17.
Andrzejuk А. Gilsonian method of the history of philosophy. Rocznik tomistyczny. 2020. № 9 (2). С. 133–144. doi: https://doi.org/10.5281/zenodo.6350215
Catana L., & Lærke M. Historiographies of philosophy 1800–1950. British Journal for the History of Philosophy. 2020. № 28(3). Р. 431–441. doi: https://doi.org/10.1080/09608788.2019.1709153
Copenhaver B. A normative historiography of philosophy: room for internalism and ex-ternalism. British Journal for the History of Philosophy. 2020. № 28(1). Р. 177–199. doi: https://doi.org/10.1080/09608788.2019.1608903
Desmond W. Being and the Between: Metaphysics and Transcendence. State University of New York Press, 1995. 557 р.
Heidegger M. Identity and Difference. / Translated by Joan Stambaugh. New York, Evanston, and London : Harper & Row, 1969. 76 р.
Heidegger M. The Word of Nietzsche: “God Is Dead”. The question concerning technology, and other essays. New York & London : Garland publishing, 1977. Р. 53–114.
Hutton S. Intellectual History and the History of Philosophy. History of European Ideas. 2014. № 40(7). Р. 925–937. doi: https://doi.org/10.1080/01916599.2014.882054
Nancy J.-L. Being Singular Plural. Stanford : Stanford University Press, 2000. 118 р.
Nancy J.-L. The End of Philosophy and the Task of Thinking. 29 July 2021. URL: https://www.philosophy-world-democracy.org/other-beginning/the-end-of-philosophy
Parmenides. On Nature. John Burnet’s Early Greek Philosophy, 3rd ed. London : A & C Black, 1920. URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://platonic-philosophy.org/files/Parmenides%20-%20
Poem.pdf
Skinner Q. Meaning and Understanding in the History of Ideas. History and Theory. 1969. № 8(1). Р. 3–53. doi: https://doi.org/10.2307/2504188
Weil S. Metaxu. Gravity and Grace. London and New York : Routledge, 2002. Р. 145–147.
