ЕВРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІДЕЙ АКТОР-МЕРЕЖЕВОЇ ТЕОРІЇ Б. ЛАТУРА В РОЗУМІННІ ЗМІН І ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.41.7Ключові слова:
актор, мережа, гібридність, соціальні прак- тики, актор-мережева теорія, соціальна взаємодія, рефлексіяАнотація
Метою статті є розгляд засадничих ідей актор- мережевої теорії Б. Латура, які можуть слугувати евристичним потенціалом в осмисленні складних процесів суспільного жит- тя. Методологічними засадами дослідження є використан- ня антропологічного й феноменологічного підходів, а також окреслення методологічного потенціалу актор-мережевої теорії. Наукова новизна полягає в характеристиці особливо- стей гетерогенної природи мережі, яка утворюється під час взаємодії різнорідних елементів, як соціальних, так і технічних. Саме мережі становлять нову морфологію соціального жит- тя, а поширення «мережевої логіки» суттєво відображається на всіх суспільних процесах. Модель актора-мережі дає змогу бачити взаємопов’язаність і єдність соціальної реальності без штучного протиставлення соціально-смислових конструктів і матеріально-речового світу. Дія в умовах соціального про- стору позбавлена чіткої диференціації за рівнями важливості, тому не має значення, хто чи що її здійснює. Бути – уже не тотожно існувати, радше бути дорівнює діяти, виявляти здатність вступати у взаємозв’язки та здійснювати взаємодію. Висновки. Ідеї актор-мережевої теорії Б. Латура володіють значним інноваційним потенціалом. Вони вводять у науковий дискурс аналізу соціальних мереж як складників соціальної взаємодії нові епістемологічні засоби. Перегляд усталених наративів сприйняття дійсності, розроблення нових концепту- альних способів розуміння зміни суспільних процесів відкриває інші можливості в соціальних науках і гуманітаристиці загалом. Таке розуміння реалій сучасного соціального світу нівелює межу між матеріальним і духовним, людським і світом предметів тощо. Уведення в ранг повноправних соціальних акторів тва- рин, речей, явищ тощо вимагає осмислення їх як соціальних акторів, які здатні суттєво змінити соціальну картину й впли- нути на природу, поведінку, думки людини. Ідеї актор-мережевої теорії окреслюють перспективу оновлення корпусу теоретич- ного знання про суспільство й задають парадигмальні горизон- ти сучасного метатеоретичного рівня соціального пізнання. Рефлексія й аналіз соціальних змін як єдиних взаємопов’язаних процесів із багатьма соціальними елементами є актуальною проблемою й перспективою подальших наукових розвідок.
Посилання
Ганаба С.О. Ідея гібридності сучасного світу в акторно-мережевій теорії Брюно Латура. Людина-соціум-історія: складності сучасних взаємин : тези Міжнародної наукової конференції «ХХVIII – мі читання, присвячені пам’яті засновника Львівсько-Варшавської філософської школи Казимира Твардовського», 11–12 лютого 2016 року). Львів : Ліга-Прес, 2016. С. 90–92.
Колісник О.В., Плющ В.А. Основні тенденції трансформацій постмодерного суспільства за Брюно Латура. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2017. № 3. С. 62–65.
Кононова Я.В. Антропологія сучасності Б. Латура. Культура та сучасність. 2014. № 2. С. 42–48.
Латур Б. Дайте мне лабораторию, и я переверну мир. Логос. 2002. № 5–6 (35). 35 с.
Латур Б. О интерообъективности / пер. с англ. А. Смирнова. Социологическое обозрение. 2007. Т. 6. № 2. С. 89–98.
Латур Б. Нового времени не было. Эссе по симметрической антропологии / пер. с фр. Д.Я. Калугина. Санкт-Петербург : Из-во Европейского ун-та, 2006. 240 с.
Латур Б. Пересборка социального. Москва : Изд. дом Высшей школы экономики, 2014. 384 с.
Латур Б. Политика природы / пер. с фр. Д. Калугина. Неприкосновенный запас. 2006. № 2. С. 11–29.
Шохов А. Два подхода к представленниям о сетях: «революционный» Латур и «традиционный» Кастельс. Гілея: науковий вісник. Серія «Філософія». 2018. Вип. 132. С. 166–170.
Щербина В.М., Романюк Ю.В. Евристичний потенціал акторно-мережевого підходу в сучасному соціологічному теоретизуванні. Epistomological studies in Philosophy, Social and Political Sciences. 2019. № 2. С. 76–82.
